Упрощенная HTML-версия
321
розробці хімічного методу боротьби із хворобами і шкідниками
сільськогосподарських культур передусім є вивчення сорбційних явищ під час
застосування дезінфекції на різних об’єктах, з різними отрутами і в різних умовах.
На той час були відомі деякі напрацювання щодо конструювання «сухих»
препаратів з рідких отрут і порошкоподібних «розчинників» та носіїв
,
які використовувалися для розробки практичних способів десорбційно-газових
дезінфекцій, але не було формовано загальної теорії використання фунгіцидів на
основі закономірностей явища «зворотності» сорбційних процесів. Результати
проведених у 1930–1940 рр. експериментальних досліджень у Харківському
сільськогосподарському інституті під керівництвом професора Т.Д. Страхова
стали підгрунтям для узагальнення єдиної теорії нового методу використання
різних видів отрут, здатних сорбуватися на нейтральних сорбентах і
десорбуватися з готових препаратів у газовій фазі. В опрацюванні десорбційно-
газового методу, що мав за основу властивості твердих тіл не лише поглинати
гази й рідини, але і повертати їх у навколишнє середовище в газоподібному стані,
головну увагу зосереджували на з’ясуванні ролі навколишніх умов як потужних
природних регуляторів сорбційних процесів.
Починаючи з 1941 р. десорбційно-газовий метод дезінфікації Т.Д. Страхова
впроваджували в сільськогосподарське виробництво СРСР як один із найбільш
практичних хімічних методів боротьби із хворобами і шкідниками. Суть методу
полягала у додаванні до дезінфікуючого матеріалу порошкоподібних твердих
речовин із сорбованою на них газоподібною отрутою, яка, десорбуючись із цих
порошків, діє на оброблювані об’єкти, знищуючи шкідливі організми.
Ефективність десорбційно-газових препаратів залежить від відносної токсичності
газоподібної дезінфікуючої речовини і від інтенсивності десорбції. Остання
залежить від природи сорбтиву і сорбента, а також від величини сорбуючої
поверхні твердого тіла
. Знаючи закономірностей сорбції і десорбції,
можливо зробити правильний вибір сорбента для того чи іншого сорбтиву і
прготувати найбільш ефективні десорбційно-газові препарати. Наприклад,
десорбційно-газові препарати, діючою основою яких були пари формаліну, досить