Упрощенная HTML-версия
30
ВСТУП
Актуальність теми.
Сучасні виклики існуванню української державності та
реалії формування громадянського суспільства актуалізують потребу перегляду
кращого з надбань національної історії. Складовою останньої є перебіг подій,
пов’язаних із функціонуванням найбільш визнаної у цивілізованому світі
складової культури української нації – вітчизняної науки, що акумулює аналіз
шляхів її розвитку й закономірності руху знань у їх поєднанні з соціокультурними
змінами в країні, продукує нові знання про рушійні механізми подальшого
розвитку. У цьому контексті особливої актуальності набуває дослідження й
переосмислення на нових методологічних засадах поступу аграрної науки
України, яка еволюціонувала на тлі радикальних політичних та соціально-
економічних змін.
Важливими трансформаціями вирізняється період кінця 20-х – 30-х років
минулого століття, коли в країні розгорнувся пошук форм і методів розвитку
галузевого дослідництва для потреб планової економіки. Відпрацьована протягом
1884–1928 рр. система організації наукового супроводу аграрної галузі, яка
функціонувала переважно на принципах вільної думки, з остаточним
встановленням радянської влади, що прийняла в загальних рисах районну і
обласну побудову дослідництва, потребувала радикальних змін. Новою
координуючою основою аграрної науки стає інститутизація. Було прийнято
урядові рішення щодо створення більшості з нині діючих спеціалізованих
науково-дослідних інститутів, успішність діяльності яких за короткий термін
заклали організаційні основи, що привели галузеве експериментаторство до
академічної форми діяльності. Водночас політичні процеси ускладнили
поступальний розвиток вітчизняної аграрної науки. Актуальність обраної теми
дослідження пов’язана зі складними умовами впровадження реформ у сучасній
Україні й проблемами у досягненні ефективності форм наукового забезпечення
продуктивного розвитку аграрного сектору економіки держави, за яких
врахування історичного досвіду, набутого в суперечливий період еволюційного
поступу природничих наук, є невід’ємною складовою.