Упрощенная HTML-версия
234
опрацьовувалися методи доведення результатів науково-дослідної роботи до
сільськогосподарських
підприємств.
Свою
основну
функцію,
тобто
популяризацію наукових здобутків з метою впровадження у виробництво,
масовий сектор ВУАСГН виконував з урахуванням розмежування з обов’язками
сектору преси і пропаганди НКЗС УСРР. У цьому зв’язку планувалося розробляти
через Український інститут зернового господарства питання агротехніки для
осінньої посівної кампанії та видання агромінімуму для озимих культур.
Планували провести облік осередків масового дослідництва та винахідництва у
радгоспах, колгоспах, МТС з подальшим їх розширенням та скласти реєстр і
розглянути винаходи та раціоналізаторські пропозиції для впровадження їх у
сільськогосподарське виробництво. Також організовувалися перевірки через
науково-дослідні установи найбільш важливих винаходів, що потребували
подальших удосконалень. Для проведення технічної оцінки передбачалося
створити експертну комісію винаходів з опрацюванням відповідного положення
про порядок патентування авторських свідоцтв винахідників.
Встановлено, що проведена реорганізація сприяла наближенню інститутів
до практичного виробництва, надавала певної ваги опорним пунктам. Водночас
було розмежовано роботу опорних пунктів та інститутів. Також опрацьовувалося
питання організації виробничо-навчально-дослідних комбінатів, зокрема
Глухівського коноплярського, зернового (на базі Одеського інституту,
Державного степового заповідника-інституту «Чаплі»), молочного (на базі
Дергачівського навчального закладу, радгоспу «Червоний велетень» та інших
колгоспів), плодоягідний (на базі Південного науково-дослідного інституту
плодоягідного господарства, Полтавського навчального інституту, виробництва в
Китаєві-Голосієві), свинарський (на базі навчальних і дослідних інститутів та
виробництва у Полтаві)
. Принцип побудови таких комбінатів передбачав
діяльність сільськогосподарського вищого закладу та науково-дослідного
інституту на базі великого спеціалізованого господарства. Вважалося, що такий
підхід допоможе забезпечити наукове обслуговування сільськогосподарського
виробництва і водночас вирішить кадрове питання.