Упрощенная HTML-версия
155
створювали нові сорти сільськогосподарських культур, вивчали агрохімічні
властивості ґрунту і рослин; досліджували шкідників сільськогосподарських
рослин, бур’яни і способи захисту; вивчали хвороби рослин, питання
раціонального садівництва й городництва, економіки селянського господарства.
Основну програму науково-дослідної роботи станції була надруковано у
«Докладах о задачах и функциях отделов Харьковской областной
сельскохозяйственной станции» (1913 р.), а результати діяльності установи
друкувалися у відповідних працях її відділів. Зокрема відділ рільництва, яким
керував видатний учений Б.М. Рожественський, опрацьовував питання обробітку
ґрунту, добрив (гній та мінеральні добрива), часу висіву, ролі попередників,
плодозміни, чисті та зайняті пари, сорти окремих культур тощо. Відділ селекції
отримав здобутки в галузі вирощування нових сортів озимої та ярої пшениць,
цукрового буряку (сорти озимої пшениці «Білозерна 0676» було поширено по всій
території країни, а озиму пшеницю «Юр’ївка» – на Харківщині та частині
Полтавщини)
с. 139].
З’ясовано, що впродовж 20-х рр. ХХ ст. на Сумській сільськогосподарській
дослідній станції вчені вивчали види парів, способи обробітку ґрунту під ярі
посіви, вплив азотного й фосфорнокислого добрив на врожайність культур.
Досліджували плодозміни у сівозмінах, вплив люцерни і просапного лану в
сівозміні, способи й час посіву, випробовували сорти сільськогосподарських
культур. Полтавська сільськогосподарська дослідна станція, яка є найдавнішою
дослідною установою України, головну увагу приділяла питанням пошуку
способів запобігання посухи (накопичення й зберігання вологи у ґрунті різними
парами, зяблевою оранкою; вивчення різних прийомів обробітку ґрунту; питання
плодозміни, вивчення різних типів сівозмін, сортів польових рослин і
пристосування їх в умовах недостатньої вологості). Ще одним важливим
напрямом досліджень було вивчення процесів накопичення в ґрунті нітратного
азоту як головного чинника родючості ґрунту. Науково-дослідна робота станції
одночасно розгорталася й на чорноземах Червоноградської станції для порівняння
даних Полтавської станції, одержаних на лісовому суглинкові.