Упрощенная HTML-версия
106
Мається на увазі приблизний масштаб коливань урожаїв з причини його зміни з
року в рік залежно від метеорологічних умов, культур, шкідників та ін. Дуже
важлива зміна масштабу коливань урожаїв та порядок їх розміщення в окремих
місцях поля. Так, у рік з невеликими опадами врожаї можуть бути вищі на місцях
дещо знижених, у вологий – навпаки. Цей фактор не дозволяє користуватися
даними «розвідувальних» посівів для поправок величин отриманих урожаїв.
Аналогічна ситуація з визначенням ґрунтових умов росту рослин (аналізами),
проведеними до закладання досліду під час «розвідувальних» посівів.
Ґрунтові умови, зміну яких можливо пов’язати зі змінами врожаю (волога в
ґрунті, аерація, кислотність, доступні поживні речовини та ін.) є досить
мобільними і неоднаково змінюються в часі й різних місцях. Тому абсолютно так
само, як і дані врожаю «розвідувальних» посівів, аналітичні дані не можуть бути
використані для поправок до аналітичних даних майбутніх дослідів. Величини
менш рухливі, зокрема загальна кількість гумусу, ємність поглинання,
механічного складу ґрунтів є маловивченими щодо зв’язку їх змін зі змінами
врожаю, а тому не можуть використовуватися.
Таким чином, проведений аналіз засвідчив перегляд і узагальнення або
удосконалення методів польового досліду наприкінці 20-х – у 30-і рр. ХХ ст.,
значною мірою спричинені зміною форм ведення господарства. Насамперед, це
методика
польового
досліду
М.К. Недокучаєва,
агрофізичні
методи
лабораторного вивчення питань землеробства за принципом аналітично
розчленованого вивчення О.Г. Дояренка та розробка Б.М. Рожественським
принципів побудови програм і методики польових дослідів з добривами.
2.3. Інституційне формування сільськогосподарської науки
Принципи і методи створення та діяльності мережі науково-дослідних
установ для обслуговування сільськогосподарської галузі розглядали у своїх
працях
майже
всі
основоположники
й
методологи
вітчизняної
сільськогосподарської дослідної справи. Зокрема, О.К. Філіповський
і