Упрощенная HTML-версия
161
два навчальні заклади за межами столиці, які займалися підготовкою
інженерів: Московське технічне училище та Ризький політехнікум, який до
1896 р. фінансувався винятково за рахунок місцевих громадських організацій.
Ці навчальні заклади не могли прийняти всіх бажаючих отримати інженерну
освіту, у результаті чого значна частина молоді змушена була їхати на навчання
до європейських країн
62
. Однак це могли собі дозволити далеко не всі.
Професія інженера в Російській імперії високо цінилася. На відміну від
Європи, де університетська освіта вважалася більш престижною, вітчизняні
вищі технічні школи мали не менш високий статус, ніж університети.
Випускники технічних вишів мали істотні можливості. Так, наприклад, згідно
§35 Статуту ХПТІ інженер-технологи та технологи, які не мали дворянства за
походженням, отримували звання «почесного громадянина»
63
, яке надавало
додаткові права
с. 6;
с. 83]. У разі успішної роботи за спеціальністю
понад 10 років за клопотанням міністра народної освіти звання «почесного
громадянина» могло стати спадковим. Відомий історик науки і техніки
Д.Л. Саприкін указував, що «Інженерні школи з самого початку знаходилися
під Найвищим заступництвом»
с. 33]. Саме в цьому дослідник вбачав
головну причину визначних науково-освітніх досягнень вищої технічної школи
дореволюційного періоду
с. 33;
с. 126].
Незважаючи на авторитетність професії і зростаюче число бажаючих
отримати вищу інженерну освіту, кількість навчальних закладів залишалася
незначною, а чисельність студентів – обмеженою. За цих обставин дискусії
щодо вищої технічної освіти на теренах Російської імперії піднімалися
протягом усієї другої половини ХІХ ст. При цьому обговорення йшло за двома
напрямами: а) чи потрібно створювати нові технічні виші; б) якою має бути
вища інженерна школа. На обидва питання давалися принципово різні
відповіді.
62
12 жовтня 1897 р. під час І засідання Комісії з питань про вищі технічні навчальні заклади,
голова комісії М.П. Петров, між іншим, указував, що цього року «…лише в Саксонії в різних
технічних школах навчається 400 російських підданих…»
с. 5].
63
Один із привілейованих міських станів у Російській імперії.