Упрощенная HTML-версия
159
робочій силі. Механізація сприяла підвищенню продуктивності праці та
переходу до стандартизації і масового виробництва.
Учений детально проаналізував низку виробництв, указуючи на їхні
особливості, описав окремі види обладнання, основні принципи
функціонування. Спостереження автор підкріпив значними статистичними
матеріалами, яскраво висвітливши масове виробництво, що стало одним із
головних «американських методів» машинобудування.
Наприкінці книги Віктор Львович вказав на головну проблему,
характерну для своєї Батьківщини: «Особа, що здатна придумати нове, не
залишиться без діла в Америці…. Між тим як у нас винахідник являється
майже взагалі непотрібним членом суспільства...»
с. 69]. Сам
В.Л. Кирпичов активно підтримував винахідництво, про свідчать, зокрема, і
архівні матеріали
арк. 43 зв.;
арк. 153 – 155;
арк. 28 зв.].
На увагу заслуговують опубліковані виступи В.Л. Кирпичова на
різноманітних зібраннях. Основний загал робіт присвячено історії становлення
вищої технічної школи: «Vivat, сrescat, floreat», «Десятиріччя Харківського
практичного технологічного інституту 1885–1895», «Задачі вищої технічної
освіти», «Значення фантазії для інженерів» та інші
. У цих працях учений проголошував власне бачення перспектив
розвитку інженерної освіти, указував на наявні проблеми та варіанти їхнього
вирішення. Загалом, цю групу робіт детально розглянуто в ході аналізу
концепції розвитку вищої технічної школи, запропонованої В.Л. Кирпичовим.
Серед загалу необхідно вказати на виступ, присвячений десятій річниці від дня
заснування ХПТІ, у якій директор інституту звернув увагу на тернистий шлях
відкриття та розбудови інституту, продемонстрував науково-освітні досягнення
установи. Оскільки це перша робота з історії ХПТІ, тож ученого варто вважати
першим істориком інституту.
Окрему групу становлять роботи, присвячені вшануванню імен видатних
науковців та колег В.Л. Кирпичова, які пішли із життя: І.О. Вишнеградського
, О.П. Бородіна
, П.В. Кутурницького
. Обмежений обсяг