Упрощенная HTML-версия
120
залік у В.Л. Кирпичова можна було досить легко й не відвідуючи занять. «…За
формою його лекції були дуже простими – жодного ораторства. Притягувала
студентів ясність викладення й дивовижне вміння вести докази так, що
кожному вони здавалися простими»
с. 99]. С.П. Тимошенко пізніше
написав: «…Якщо я виявися непоганим викладачем, то цим у значній мірі
зобов’язаний Кирпичову»
с. 99]. А ще, за свідченням Степана
Прокоповича, йому за все життя довелося бачити лише одного викладача
(С. Рунге), чиї лекції були б настільки ж зрозумілими та майстерно
викладеними
с. 258].
Велику роль у цьому відігравала глибока ерудиція вченого. М.М. Савін
називав В.Л. Кирпичова «учителем учителів»
с. 184]. Він міг наводити
різноманітні приклади з суміжних наук, указуючи всюди на одну й ту ж
наукову основу. Віктор Львович вважав, що якщо студенти зрозуміють основу,
то зможуть без проблем розібратися і в технічних деталях. Будучи дійсно
великим педагогом, він на практиці довів ефективність лекційної системи.
П.О. Козьмін, один із випускників ХПТІ, характеризуючи свого вчителя,
свідчив: «...Уся аудиторія охоплена ентузіазмом до науки. Ми відчуваємо, що
перспективи, намальовані нашим професором, відкривають нам величезної
складності наукову дисципліну, у якій поставлено багато питань. Проте … у
викладенні його (В.Л. Кирпичова) ми бачимо, що ясне розуміння цієї
дисципліни до снаги навіть непідготовленому студенту… Віктор Львович був
величезного таланту лектор, який умів викликати сміливість у розумі слухача,
указуючи на простоту складних явищ, і в той же час викликати розумову увагу,
відмічаючи складність простих наукових явищ…».
с. ХХІ].
Учень та товариш В.Л. Кирпичова О.М. Биков, будучи добре знайомим із
науковцем, відмічав його вміння поважати особисту думку співрозмовника.
«Дві основні риси характеризували ставлення покійного до людей, з якими
зіштовхувала його доля: істинна, глибока, в самій основі його єства закладена
доброзичливість і дивовижна здатність не давати співрозмовнику відчувати
високу авторитетність висловлених суджень, – згадував він. – Навіть зі