Упрощенная HTML-версия
87
принципом поділу території на окремі ботанічно-географічні ділянки. Він мав
виконувати практичні завдання з перспективою впровадження результатів
дослідження у різні галузі господарства. Проте за 10 років роботи над
концепцією та структурою саду В.І. Липському не вдалося реалізувати цей
проект. Академія наук втратила шанс створити свій сад у Голосієві [359, с. 35].
Однак у 1930–х рр. знову постало питання про доцільність створення ще одного
Ботанічного саду на Звіринці. В.І. Липського, який мав великий досвід у
науково-організаційній роботі, було запрошено головним консультантом у
розбудові саду. Більше того, концепція Ботанічного саду, побудованого на
Звіринці, була розроблена В.І. Липським у 1918 році.
Згідно з кошторисом, розробленим Комісією, на Акліматизаційний сад
необхідно було витратити 559 933 крб. [168, с. 68]. Кошторис на в1919 р. був
затверджений у розмірі 233 000 крб. [147, арк. 48–50]. Щодо Ботанічного саду,
то на 1919 рік виділялася сума в розмірі 175 800 крб. [168, с. 68]. Кошти на
утримання персоналу становили 102 600 крб. [147, арк. 48–50]. Крім того, у їхнє
розпорядження надавалася ділянки землі сумарною площею 430 десятин:
Ботанічний сад у Голосіївському лісі мав займати близько 120 десятин;
Акліматизаційний сад – до 300 десятин; а також 10 десятин виділялося на
формування обсерваторії [196, с. 163]. Тимчасово управляючий Міністерством
народної освіти у період з 24 жовтня по 14 листопада 1918 року, а також
керівник Головного управління мистецтв і національної культури
П.Я. Дорошенко наголошував на потребі виділення такої великої ділянки землі
у листі до отця-намісника Києво-Печерської лаври [349, с. 83].
Член Комісії професор М.Ф. Кащенко запропонував розглянути проект
створення Лабораторії експериментальної зоології. Інституція мала виконувати
ряд прикладних завдань, пов’язаних із вивченням тваринного світу, зокрема
законів спадковості, впливу різних подразників на організм, здійснювати
порівняльну фізіологію та ін. [173, с. 95–97]. За задумом М.Ф. Кащенка,
Лабораторія мала проводити дослідження тварин з метою систематики й
розв’язання окремих прикладних завдань, пов’язаних із сільським