Стр. 86 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

86
концепції Акліматизаційного саду, а й головним розробником проекту його
створення, розпланував побудову інституції, зробив креслення, умовно
розділивши його на п’ять частин. На кожній з них планувалося вирощувати
певні види рослин із пристосовуванням їх до природних умов України.
Член Комісії професор О.В. Фомін наполягав на необхідності створення
Ботанічного саду, у якому вирощували рослини з Сибіру, Кавказу, Північної
Америки та інших регіонів світу. Тому О.В. Фомін наполягав на розсадженні
рослин за географічним принципом. Він підкреслив важливість утворення саме
такого саду, щоб мати можливість досліджувати закони спадковості в
рослинному світі [185, с. 105]. Дослідження з генетики відігравали важливу
роль у виведенні нових сортів культурних рослин. Таким чином, Ботанічний
сад мав стати ділянкою розвитку такої важливої для сільського господарства
науки, як селекція. Ідею створення Ботанічного саду підтримував інший член
Комісії – В.І. Липський, який розробив свій проект. Згідно з ним у саду мали
розміщуватися оранжерея, лабораторія для проведення наукових досліджень.
Він обґрунтовував це тим, що такі сади функціонують у багатьох країнах світу
і, передусім, є науковими установами [359, с. 34]. Переломним моментом у
питанні створення Ботанічного саду стало ознайомлення з літературою,
наведеною у проекті В.І. Липського. Отже, голова Комісії переконав усіх членів
у необхідності розбудови цієї установи.
На той час у Києві вже існував один Ботанічний сад на території
університету святого Володимира (нині Київський національний університет
ім. Тараса Шевченка), директором якого з 1914 до 1935 року був О.В. Фомін.
Наприкінці 1917 року сад був у досить занедбаному стані, бо старі оранжереї,
які тривалий час не ремонтували [296, с. 323]. Однак фундатори Академії
вважали за потрібне створити ще один сад при УАН. Для цього відбувався
пошук земельної ділянки. Погляди вчених падали на місце у Голосієві,
Межигір’ї та Пущі-Водиці. В.І. Липський, порадившись із В.І. Вернадським,
М.Ф. Кащенком та О.В. Фоміним, вирішив, що найкращим місцем для
інституції стало б Голосієво. У такому разі сад можливо побудувати за