Стр. 78 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

78
вивченням продуктивних сил і природних багатств [318, с. 191–192].
Листування між вченими поклало початок розробки всієї концепції УАН.
В.І. Вернадський обґрунтовано доводив значення нових економічних
відносин, необхідність дослідження і використання природних ресурсів для
розвитку Української Держави та важливість природничих наукових
досліджень, що фінансуються з державної скарбниці [343, с. 19]. При цьому
вчений наголошував, що нова молода країна зобов’язана будувати своє
майбутнє. Тому, на його думку, необхідно сформувати УАН не лише як суто
наукову установу, але як організацію, яка згуртує всі наукові та виробничі сили.
Також В.І. Вернадський наголошував на побудові Академії наук на державній
основі та фінансуванні, яке може забезпечити міцну організацію наукового
дослідження продуктивних сил країни та її природних багатств, економіко-
статистичного вивчення населення, знайти засоби для зміцнення та розвитку
продуктивності праці й в найкоротший термін забезпечити економічний базис
для розвитку України як держави [330, с. 20]. Згодом положення про державне
фінансування стало одним з основних пунктів статуту Академії.
У травні 1918 року В.І. Вернадський розпочав планування майбутньої
структури УАН, отримуючи при цьому повну політичну та фінансову
підтримку уряду П.П. Скоропадського. Першими інституціями, на думку
вченого, мали б стати Національна бібліотека при Академії (у фондах якої
повинна зберігатися і сільськогосподарська література), Геологічний комітет,
Кафедра мінералогії, відділ історії українських та слов’янських мистецтв та
інші науково-дослідні установи [158, с. 86]. Значну увагу, на думку
В.І. Вернадського, слід було приділити утворенню інституцій, дослідження
яких повинно зосереджуватися на прикладних науках.
В.І. Вернадський першим з істориків науки розглядав Академію наук як
особливий соціальний інститут, розкрив значення академічної організації
науки, показав переваги та прогресивні риси академій, що трансформувалися в
наукові центри на державних засадах, довів ефективність такої форми
організації національної науки в умовах, коли зростає значення природничих