Стр. 196 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

196
20–30% [188, с. 214]. Відповідно заощаджувалися не лише кошти на
виробництво деталей, але й високоякісна сталь, яка зазвичай використовувалася
у воєнно-промисловому комплексі. З модифікаційного чавуну були розроблені
конструкції до ексгаустера для роздільного збору полови та бурякозбирального
комбайну. Зважаючи на великі площі зайняті під цукровими буряками,
лабораторія приділила найбільшу увагу розробці комбайна. Разом із
Всесоюзним науково-дослідним інститутом цукрових буряків (ВНІЦ) створили
та випробували бурякозбиральний комбайн, який забезпечував збір
коренеплодів буряку на 89 % [165, с. 133–135]. Наукові досягнення лабораторії
стали першопричиною для її трансформації у науково-дослідний Інститут
машинознавства і сільськогосподарської механіки.
Результати досліджень установами відділу сільськогосподарських
досліджень АН УРСР впроваджувалися у практичне життя. Так, дійсний член
АН УРСР П.А. Власюк організував випробування обґрунтованої ним нової
системи живлення сільськогосподарських культур у 9 колгоспах Києво-
Святошинського району. Ця система стала не лише ефективною у плані
підвищення врожайності, але економічно вигідною, дозволяючи збільшити
площу посівів і зменшити використання добрив. У 1947 р. вона була вперше
застосована під насадження капусти. У результаті рівень врожайності культури
зріс на 119–200 ц/га. Згодом її почали використовувати у багатьох районах
вирощення буряків УРСР, врожайність яких на підзолистих ґрунтах Київської
та Вінницької областей збільшилася на 65 %, а збір цукру – на 32 ц/га. У 1948 р.
ця система впроваджувалася на дослідних і селекційних станціях
Білоцерківського, Христинівського, Калинівського районів УРСР [164, с. 184].
Незважаючи на вагомі результати галузевої дослідної справи у структурі
АН УРСР, 6–7 жовтня 1948 р. на розширеному засіданні Академії наук відділи
сільськогосподарських та біологічних наук зазнали жорсткої критики [188, с.
211]. Офіційною причиною стало невикористання мічурінського підходу у
генетичних дослідженнях, який був ідеалізований партійними радянськими
академіками. Відповідно наукові розробки Інститутів зоології, ботаніки,