Упрощенная HTML-версия
138
Важливими для аграрної галузі були дослідження секції картоплярства
УКОПС, науково-дослідна робота якої базувалася на основі Київської та
Поліської сільськогосподарських дослідних станціях. Члени секції поставили за
своїм завданням дослідити стан картоплярства на території УСРР та провести
селекційні дослідження різних сортів картоплі з метою покращення якості
бульб [24, арк. 1–11]. У 1928 р. було розпочато формування збірника «Картопля
і підвищення урожайності», в якому було опубліковано результати досліджень
вчених, членів секції картоплярства УКОПС [301, с. 74].
Значний обсяг важливих прикладних досліджень наприкінці 1920–х – на
початку 1930–х рр. виконано у галузі тваринництва. З метою дослідження стану
та перспектив розвитку різних галузей скотарства у структурі УКОПС у 1927 р.
було організовано секцію скотарства. Особливу увагу члени секції приділяли
вивченню проблем розвитку птахівництва, зокрема економічних перспектив
цієї галузі, конярства та харчової цінності м’яса різних свійських тварин [24,
арк. 1–11; 52, арк. 1; 53, арк. 5–8]. Секція скотарства проводила свої
дослідження спільно з кафедрою експериментальної зоології та Українським
інститутом тваринництва. Результатами наукової роботи секції було визначено
тенденцію щодо зростання ролі птахівництва в аграрній галузі країни, а також
надані рекомендації стосовно покращення догляду за свійською птицею.
Секція олійних і текстильних культур УКОПС мала за мету вивчити
районування олійних, технічних і текстильних рослин на території України та
особливості акліматизації нових культур [24, арк. 1–11]. Наприкінці 1920–х рр.
члени секції вели дослідження за двома напрямами: 1) вивчення, селекція та
акліматизація олійних культур; 2) дослідження текстильних культур та
перспективи їх вирощування. Зважаючи на поставлену мету та напрями, секція
координувала сумісні дослідження Акліматизаційного саду та Поліської
сільськогосподарської дослідної станції. Кожній установі було визначено
завдання від секції УКОПС стосовно досліджень. Так, Акліматизаційний сад
мав проводити дослідження нових олійних культур, зокрема рицини та
пристосувати їх до природних умов України. Зокрема, вчений Д.П. Лук’янов,