Упрощенная HTML-версия
137
проведених досліджень науковці дійшли до висновку, що коріння валер’яни
має більше лікувальних властивостей до цвітіння. Дослідникам вдалося
збільшити корінь рослини та покращити її якості. Вчені саду займалися
акліматизацією інших сортів лікарських рослин, зокрема: наперстянки, лаванди
і шавлії. Результатом стало запровадження нових морозостійких сортів
названих рослин [221, c. 24–25].
Паралельно з Акліматизаційним садом, під керівництвом лікарської секції
УКОПС Лубенська дослідна станція вивчала властивості низки лікарських
рослин, зокрема: м’яти, шавлії, кміну, красавки, фенхелю та ін. Головною
метою інституції було дослідження біологічного та хімічного складу лікарських
рослин, її лікувальних властивостей у різні періоди розвитку, під впливом
зовнішніх чинників (кліматичних умов, ґрунту, догляду, удобрення та ін.) [259,
с. 40–41].
Хмельова секція, організована у березні 1928 р., відразу ж сформувала
план наукової роботи. На основі Волинської хмельової станції вона мала
розгорнути дослідження хмельового господарства УСРР та пошук способів
удосконалення техніки вирощування й переробки хмелю [24, арк. 1–11]. Однак
через складні фінансові умови та розпорошеність членів секції по республіці,
секції тимчасово припинила свою роботу [345, с. 103]. Лише у 1929 р.
відновилася її діяльність, проте збори Президії проводилася не регулярно.
Члени секції, які проживали поза межами Києва, не мали можливості збиратися
щотижня, а тому було прийнято рішення про проведення сесій чотири рази на
рік. На них вчені обговорювали нагальні наукові та організаційні проблеми, а
також заслуховували доповіді по результатах досліджень. Члени секції
намагалися провести дослідження хмелю щодо ботанічних, хімічних та
технічних характеристик цієї культури. У загальному результаті її завданням
стало покращення властивостей культури на основі проведених досліджень.
Культуру хмелю комплексно досліджували упродовж 1928–1929 рр. та
визначено вплив зовнішніх умов на властивості рослини [302, с. 64].