Упрощенная HTML-версия
54
метод періодизації. За допомогою зазначених методів надано оцінку того чи іншого
явища або факту, виявлено вплив конкретної ситуації на еволюцію досліджень
геокосмосу, з’ясовано передумови зародження досліджень в Україні й світі,
простежено основні етапи становлення і розвитку галузі, встановлено особливості й
основні риси кожного етапу, обґрунтовано хронологічні межі дослідження.
Проблемно-хронологічний метод
надав можливість детально дослідити кожен з
окремих аспектів становлення та розвитку досліджень геокосмосу в Україні й світі.
Застосування цього методу також стало в нагоді при вивченні історіографії
досліджуваної теми та її розподілу на три періоди. Також проблемно-хронологічний
метод забезпечив послідовне викладення матеріалу у всіх розділах дисертації.
Групування всіх історіографічних джерел у кожному періоді проводилося за
предметно-тематичним принципом
.
Порівняльно-історичний метод
дозволив
встановити послідовність розвитку галузі, виявити основні тенденції та
закономірності її розвитку у світовому контексті, відокремити внесок вітчизняних
учених. Під час джерелознавчого пошуку широкого застосування набули методи
зовнішньої та внутрішньої критики документів.
У роботі активно використовувався
біографічний метод
, який дозволив
доповнити біографічні дані відомих учених-радіофізиків, зокрема А. О. Слуцкіна,
С. Я. Брауде, С. І. Тетельбаума, Б. Л. Кащеєва. Цей метод допоміг систематизувати
відомості щодо біографії В. І. Тарана, уточнити деякі факти його науково-
організаційної роботи, які викладено у четвертому розділі.
Досить ефективним засобом аналізу та впорядкування досліджуваного
матеріалу став
метод періодизації
. Його застосування дозволило виділити етапи
становлення та розвитку досліджень геокосмосу в Україні й світі, їх особливості, та
розробити авторську періодизацію.
Комплекс усних джерел було сформовано за допомогою методу
проведення
інтерв’ю
. Усна історія – це науковий напрям в історії, головним предметом якого є
суб’єктивний досвід окремої людини, і який спрямований на роботу з джерелами
усного походження, а саме з інтерв’ю, спогадами, розповідями очевидців історичних
подій. Усна історія використовується для вивчення конкретної історичної події,