Упрощенная HTML-версия
256
Додаток Б
Періодизація знань про іоносферу та становлення наукових досліджень геокосмосу
[3, 40, 59, 61, 63, 64, 82, 83, 250, 254, 256, 260, 281, 283, 284, 285, 288, 310, 311, 324, 333, 337, 342, 345, 366, 367, 369, 375,
378, 383, 386, 417, 425, 432, 436, 438, 452, 481, 482, 518, 525, 530, 531, 537, 539, 546, 547].
Період
Ознаки періоду
Події
1
2
3
Передумови
(з давніх-давен
до початку
ХХ ст.)
Період накопичення знань про іоносферу,
окремих фізичних явищ, що в ній відбуваються:
міфологічне трактування
спроби наукового пояснення фізичних явищ в
геокосмосі, виникнення окремих учень і
гіпотез
(М. В. Ломоносов, Ж.-Ж. Меран, Б. Стюарт)
1753 р. – праця «Слово о явлениях воздушных, от электрической
силы происходящих» (М. В. Ломоносов)
1754 р. – визначення висоти полярних сяйв (Ж.-Ж. Меран)
1839 р. – праця «Загальна теорія земного магнетизму» (К. Гаус)
1878 р. – гіпотеза про існування провідного шару (Б. Стюарт)
1889 р. – гіпотеза про існування провідного шару (Шустер)
1895 р. – відкриття радіо (О. С. Попов)
1898 р. – перший зв’язок через Ла-Манш (Г. Марконі)
Зародження
напряму
досліджень
геокосмосу
(початок ХХ ст. –
1924 р.)
Період зародження іоносферних досліджень:
розвиток теорій, ідей і гіпотез щодо
поширення радіохвиль та існування іоносфери:
дифракційна теорія (І. Ценнек, лорд Релей,
А. Зоммерфельд,
Х. Мак-Дональд,
А. Пуанкаре, Дж. Нікольсон, Б. Ван-дер-Поль,
Х. Марч)
рефракційна теорія (А. Кеннеллі, О. Хевісайд,
У. Ікклз, Дж. Лармор, Дж. Зальпетер)
розгортання
експериментальних
робіт
(Г. Марконі, Л. Остін, Е. Епплтон, Дж. Брайт,
М. А. Тьюв)
підтвердження існування іоносфери
розгортання наукових робіт у новій галузі
досліджень
1901 р. – перший трансатлантичний радіозв’язок (Г. Марконі)
1902 р. – гіпотеза існування електропровідного іонізованого
шару (А. Кеннеллі, О. Хевісайд)
1907 р. – концепція поверхневих хвиль (І. Ценнек,
А. Зоммерфельд)
1909–1910 рр. – формула Остіна-Когена
1909 р. – Нобелівська премія з фізики за внесок у розвиток
бездротової телефонії (Г. Марконі).
1912 р. – теорія іонної рефракції (У. Ікклз)
1923 р. – теорія впливу іонізації атмосфери на поширення
електромагнітних хвиль; гіпотеза про існування двох шарів в
іоносфері (М. В. Шулейкин)
1924 р. – вираз ефективної діелектричної сталої (Дж. Лармор)
11 грудня 1924 р. – експериментальне підтвердження існування
іоносфери (Е. Епплтон)