Упрощенная HTML-версия
163
РОЗДІЛ 4. ІНСТИТУТ ІОНОСФЕРИ НАН І МОН УКРАЇНИ –
ОСНОВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ОСВІТНІЙ ЦЕНТР ВИВЧЕННЯ
ГЕОКОСМОСУ (1991 р. – початок ХХІ ст.)
4.1. В. І. Таран – фундатор наукових досліджень іоносфери методом
некогерентного розсіяння радіохвиль в Україні
Дослідження геокосмосу в ХПІ мають більш ніж піввікову історію від перших
наукових розробок, проблемної лабораторії, будівництва іоносферної обсерваторії з
унікальним дослідницьким інструментарієм до створення єдиної спеціалізованої
академічної
установи
–
Інституту
іоносфери
НАН
і
МОН
України. Усі етапи
становлення та розвитку Інституту іоносфери, будівництва, розширення
й
модернізації обсерваторії нерозривно пов’язані з ім’ям професора В. І. Тарана.
Віталій Іванович Таран (1929 – 2015 рр.) – доктор фізико-математичних наук,
професор, відомий як на теренах України, так і за її межами вчений у галузі
досліджень іоносфери методом некогерентного розсіяння радіохвиль, фундатор і
перший директор Інституту іоносфери НАН і МОН України (1991 – 2009 рр.),
перший завідувач кафедри «Радіоелектроніка» ХПІ (1971 – 2008 рр.), Лауреат премії
Ради Міністрів УРСР (1989 р.), заслужений діяч вищої школи України (1985 р.),
академік Міжнародної академії наук вищої школи (1998 р.). Йому належить
визнаний пріоритет у дослідженнях іоносфери методом НР, оскільки він стояв у
витоків цієї галузі як у ХПІ, так і в Україні [487, с.
292]. Завдяки науковим
розробкам та енергійній діяльності вченого галузь отримала міцний фундамент для
проведення ґрунтовних наукових досліджень – Інститут іоносфери НАН і МОН
України. Сьогодні обсерваторії Інституту іоносфери належить єдиний у середніх
широтах європейського регіону комплекс установок з радарами НР.
В. І. Таран – вихованець харківської політехніки. У 1952 р. він закінчив РТФ,
отримавши кваліфікацію інженера-радіотехніка [25, арк. 1]. Ще студентом майбутній
вчений проявив здібності до викладацької та інженерної роботи, успішно справлявся
з різноманітними дослідницькими завданнями за науковою тематикою факультету.
Після закінчення навчання за рекомендацією вченої ради ХПІ він був залишений для