Упрощенная HTML-версия
39
суперечливі та нечисленні, вони багато в чому визначили подальший розвиток
науки. Одними із перших цілеспрямованих дослідів були досліди над рослинами;
можна сказати, що практика у цьому питанні випередила теорію, а ботаніка –
зоологію. Розвиток уявлень про стать і запилення у рослин відіграв вирішальну
роль в історії їх штучної гібридизації. Ученими встановлено, що не тільки
стародавні греки і римляни знали про існування статі у рослин [103], а ще раніше
вавилоняни й ассирійці проводили штучне запилення фінікових пальм більш ніж
2000 р. до н.е. [10, с. 33] (Додаток В).
Науковий, експериментальний доказ про існування статі у рослин
пов’язаний з іменем німецького ботаніка Рудольфа Камераріуса (Rudolf
Camerarius, 1665 – 1721), який у 1694 році встановив наявність чоловічих і
жіночих органів у рослин і вказав на необхідність запилення для формування
плоду. Стан уявлень щодо цього питання в історії біологічної науки кінця XVII ст.
описує стаття Р. Камераріуса «О поле у растений (письмо к Михаилу Бернгарду
Валентину)» (1694 р.) [104]. У ній було зроблено перше припущення про
можливість штучного отримання гібридів: якщо пилком однієї рослини
запилювати іншу, то можливо таким чином отримати рослину, що певним чином
відрізняється від обох, але однаково нагадує обидві рослини. Після відкриття статі
у рослин на практиці поступово вдосконалювалася методика штучного запилення,
що фактично зводилася до пошуку шляхів отримання гібридних різновидів.
Англієць Т. Ферчайлд (Th. Fairchild, 1667 – 1729) вважається автором створеного у
1717 р. першого штучно створеного гібрида гвоздики турецької та садової [105].
За А. Е. Гайсиновичем, явище гетерозису у рослин першим установив і
спостерігав німецький ботанік Йозеф Кельрейтер (Joseph Kölreuter, 1733 – 1806),
який працював у Петербурзькій академії наук, у 1760 р. [10, с. 90] (тобто, ще до
відкриття Г. Менделем принципів і закономірностей спадковості, відомих науці
як «закони Менделя», що лягли в основу класичної генетики). Й. Кельрейтеру
вдалося експериментальним шляхом створити віддалені гібриди (тогочасна
назва – «бастарди») тютюну, що зацвітали раніше за батьківські форми, скоріше
за них зростали, мали більшу в порівнянні з батьками кількість квіток. Таким