Упрощенная HTML-версия
23
наскільки важливим і необхідним для сучасних науковців є знання і дослідження
історії галузей науки, з якою вони пов’язані, а також культури, з якою вони
працюють.
Майже така сама закономірність прослідковується й на більш ранніх
етапах розвитку селекції за радянського періоду. Як зазначалося раніше, історію
соняшнику (переважно в контексті його генезису взагалі й наукової селекції як
сільськогосподарської
культури
зокрема)
досліджували
свого
часу
В. С. Пустовойт, М. І. Вавилов, В. Г. Вольф.
Враховуючи викладене, можна стверджувати, що в цілому тема
дисертаційної роботи поки що не була предметом системного дослідження.
1.2. Джерельна база дослідження
Джерельна база дослідження представлена низкою опублікованих
офіційних матеріалів органів державної влади (управлінська документація,
накази, постанови уряду, протоколи республіканських нарад з олійних культур),
маловідомими архівними документами науково-дослідних установ (зокрема
тематичні плани досліджень, звіти про науково-дослідну роботу, пояснювальні
записки, протоколи нарад, засідань), науковими працями вчених-аграріїв,
біографічними покажчиками, матеріалами з особових справ учених, матеріалами
засобів масової інформації. Основу джерельної бази становили архівні матеріали,
матеріали наукових бібліотек вітчизняних центрів селекції соняшнику та
Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН (ННСГБ НААН).
У процесі роботи опрацьовано значну кількість архівних джерел з
архівних фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та
управління України (ЦДАВО України), Центрального державного історичного
архіву у м. Київ (ЦДІАК), Державного архіву Харківської області (ДАХО),
Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГО
України), Архіву Російської академії наук (АРАН). Загалом залучено до