Упрощенная HTML-версия
166
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і вирішення
важливого наукового завдання, що полягає у визначенні закономірностей
становлення та розвитку гетерозисної селекції соняшнику в Україні другої
половини ХХ – початку ХХІ ст.
1.
Історіографічний аналіз теми дисертаційного дослідження
засвідчив недостатню наукову фактографію, що складала б цілісну науково-
історичну картину висвітлення історії становлення та розвитку гетерозисної
селекції соняшнику в Україні. Недостатньо дослідженими є досягнення
науково-дослідних установ і наукові здобутки учених галузі. Визначено, що в
цілому тема дисертаційного дослідження поки що не була предметом
системного вивчення. Принципи історизму та об’єктивності, що склали
методологічну основу роботи, сприяли забезпеченню науковості та
достовірності у висвітленні досліджуваного процесу. Використані в роботі
методи та їх поєднання уможливили проведення системної і комплексної
наукової розвідки за темою дисертації.
2.
Еволюція соняшнику як культури відбувалася на теренах
колишнього СРСР. На початку ХХ ст. в Україні розбудовується мережа
дослідних станцій, розпочинається наукова робота з основними
сільськогосподарськими культурами, в тому числі з соняшником, з’являються
передумови для науково обґрунтованої селекції. На колишніх Харківській і
Одеській дослідних станціях розпочато дослідження з вивчення біології
соняшнику, які одними з перших заклали фундамент для наукової селекції
культури не тільки в Україні, а й на території всього колишнього Радянського
Союзу. Для ГСС науково обґрунтована селекція та знання про генетичні
механізми цілісності біологічних систем визначають принципи створення
теоретичних засад цієї галузі науки, які в подальшому втілюються у
практичному використанні. Сорти стали першим вихідним матеріалом для
гібридної селекції, з яким велася селекційна робота: спершу – зі створення