Упрощенная HTML-версия
76
з України більше 1/6 світового хлібного експорту, обсяги якого
перевищували 28,8 млрд. кг зерна [121, с. 16].
Таблиця 2.1
Структура посівних площ степової зони України, 1881–1913 рр.
Рік
Загальна посівна
площа, тис. га
Питома вага площ
зернових культур,
%
Питома вага площ
технічних і просапних
культур, %
1881
2179,9
92,3
7,7
1909
4321,6
96,8
3,2
1913
4769,8
98,0
2,2
Джерело: [29, с. 3]
За часів Київської Русі Ярослав Мудрий стверджував, що голод буває
від неврожаїв, а врожаї – від відра [291, с. 17]. Історія кліматологічних
спостережень показує, що з 1799 по 1856 рр. в Херсонській губернії посухи
повторювались 21 раз, тобто частіше одного разу за три роки. При такій
повторюваності повністю унеможливлювалося ведення нормального
землеробства. Однак низька врожайність не завжди є наслідком впливу
тільки природних умов, але й залежить від рівня землеробства.
З огляду на окремі дані щодо врожайності сільськогосподарських
культур, можна зробити висновок, що основним шляхом збільшення
виробництва зерна було розширення посівних площ, а не осмислена
перебудова сільського господарства на науково-організаційних засадах.
Розораність найбільшої південної губернії – Херсонської – становила майже
80% [292, с. 23]. Між тим, середня врожайність зернових у Херсонському
повіті за 20 років (з 1887 по 1906 рр.) становила всього 34,7 пуди зерна з
десятини землі (5 ц/га) [269]. Такі показники були катастрофічно низькими.
Особливо, якщо взяти до уваги, що в країнах Західної Європи, таких як:
Англія, Бельгія, Німеччина і Нідерланди ще на 40-50 років раніше
отримували втричі більші врожаї зернових культур, у середньому по 16-
17 ц/га [123, с. 130]. Позначалася як недостатня кількість фахівців сільського
господарства з вищою освітою, так і недосконалість економічних відносин
між суб’єктами землекористування. Консервативному поміщику, великому