Упрощенная HTML-версия
74
На початку ХІХ ст. на землях Південної України ще не сформовано
системний характер досліджень галузі зрошуваного землеробства. Лише
окреслена наукова думка про необхідність розвитку зрошення на
малозаселених землях, запропоновані проекти обводнення степів
дніпровськими водами. Урядом Російської імперії не приділено значної уваги
до досліджень різних галузей науки, що у підсумку сформують наукове
землеробство. Тому вони розвивалися головним чином за рахунок
меценатства і творчих зусиль наукових об’єднань інтелігенції, вчених,
ентузіастів-дослідників.
2.2. Становлення наукової думки про зрошуване землеробство
На шляху історичної реконструкції наукових основ зрошуваного
землеробства важливе значення приділено пошуку критеріїв визначення
періоду їх становлення. Як засвідчив аналіз, деякі дослідники вважають, що
становлення галузевої наукової думки відбувалось у XVIII ст. і раніше, інші
вчені пов’язують цей період з першою половиною XIX ст. За переконанням
окремих авторів, становлення наукової думки у зрошуваному землеробстві
відбувалось у другій половині XIX ст. [79; 87–90; 97; 103; 118; 290].
Важливим є те, що елементи наукових знань про зрошуване
землеробство нагромаджувались поступово, зростало число фахівців, які
спеціалізувались на розробленні їх окремих напрямів та об’єднувались у
професійні співтовариства [142]. Свідченням становлення наукової думки у
зрошуваному землеробстві були такі об’єктивні чинники, як: організація
галузевих дослідних установ, навчальних закладів та товариств, публікація
фундаментальних наукових праць, проведення з’їздів, видання спеціальних
часописів тощо. Визначенню наукових основ зрошуваного землеробства
сприяли зовнішні чинники, зокрема визнання його як об’єкта соціально-
економічних, правових і політичних взаємовідносин.