Упрощенная HTML-версия
51
інтерпретацію багатьом складним явищам і фактам на основі соціально-
економічних та суспільно-політичних подій [90, 97–98].
Застосування принципу історизму в дослідженні спрямоване на
з’ясування еволюції наукової думки у зрошуваному землеробстві в
історичних зв’язках і залежностях її внутрішніх складових, виявлення
якісних змін у структурі, розкриття закономірностей переходу від одного
якісного стану до іншого. Це сприяло виявленню його витоків і основних
періодів становлення та розвитку, здійсненню аналізу впливу соціально-
економічних,
суспільно-політичних,
теоретико-методологічних,
загальнонаукових та інших чинників на стан і характер знання у
зрошуваному землеробстві. Використання принципу історизму також
зумовлювалось потребою врахування історичних фактів у певних умовах та
соціальній ситуації. Явища дослідження у зрошуваному землеробстві
розглядали в контексті загальносвітового розвитку, загальних змін у
Російській імперії, УСРР, СРСР та УРСР, а також в умовах розбудови
сучасної державності в Україні.
Теоретико-методологічну
основу
дисертаційного
дослідження
становила сукупність принципів і методів пізнання, які ґрунтуються на
діалектичному підґрунті, метою яких є всебічний, максимально вичерпний
аналіз подій, фактів і явищ наукового життя в їх діалектичному взяємозв’язку
та суперечливій взаємодії. Це забезпечило дослідження впливу суспільно-
політичних умов на стан зрошуваного землеробства Південної України у
другій половині ХІХ – на початку ХХІ століть. Дисертаційне дослідження
ґрунтується на загальнонаукових універсальних засадах об’єктивності,
історизму, системності, всебічності, наукового плюралізму, а також на
новітніх історико-філософських напрацюваннях провідних українських
дослідників історії науки. На основі їх комплексного використання автор
прагнув відтворити об’єктивну картину становлення та розвитку науково-
організаційних засад зрошуваного землеробства Південної України,
здійснити переоцінювання інтелектуальних надбань, створених кількома