Упрощенная HTML-версия
50
1.3. Теоретико-методологічні засади дослідження
Методологічна база дослідження визначалась, передусім, специфікою
його об’єкта і предмета, метою та завданнями. Об’єктивний аналіз
становлення та розвитку науково-організаційних засад зрошуваного
землеробства Південної України розглядали можливим лише за умови його
дослідження у відповідних історичних відносинах і зв’язках, що позначилися
на певних етапах розвитку суспільства. Це вимагало звернення до принципу
історизму, застосування якого у наукових дослідженнях ґрунтується на
використанні низки притаманних йому переваг, а саме: універсальності,
доступності та зручності, необмеженості хронологічних та просторових
відрізків наукового пошуку, різноманітності арсеналу взаємодоповнюючих
історичних методів, їх органічного зв’язку із загальнонауковими та іншими
методами дослідження.
На результати дослідження значний вплив здійснили загальнонаукова
та філософська методології. Теоретико-методологічну базу дослідження
становили наукові праці В. І. Вернадського [279–280], який заклав основи
наукової методології історичних наук. На його думку, історія науки повинна
критично опрацьовуватись кожним науковим поколінням не лише тому, що
змінюються методи нагромадження знань про минуле, знаходяться нові
документи чи відкриваються нові засоби відтворення минулого [279, с. 133].
Кожне покоління дослідників шукає і знаходить в історії науки відображення
наукових течій свого часу. Наука, розвиваючись, не лише створює нове
знання, але й неминуче переосмислює здобутки попередніх часів
[280, с. 132]. Вчений вважав, що наукова думка минулого постає кожен раз у
новому вигляді.
На формування наших дослідницьких поглядів значний вплив
здійснили наукові праці академіка НААН В. А. Вергунова, який вперше
розробив загальні методологічні підходи до простеження еволюції
вітчизняної сільськогосподарської науки та дослідної справи, надав сучасну