Упрощенная HTML-версия
37
1.2. Характеристика джерельної бази
Науковий аналіз становлення та розвитку науково-організаційних засад
зрошуваного землеробства Південної України ґрунтується на використанні
широкого кола джерел, різних за походженням, видами, формою, ступенем
персоніфікації, ознаками та змістом. Використані при підготовці
дисертаційної роботи джерела щодо їх інформаційного змісту можна
поділити на декілька груп: архівні документи та матеріали; мемуарна
література; музейні матеріали; опубліковані офіційні документи органів
державної влади, науково-дослідних установ та громадських організацій;
біобібліографічні покажчики; статистично-довідкові та енциклопедичні
видання; публікації в засобах масової інформації – газетах, журналах,
збірниках наукових праць; наукові праці вчених, в яких висвітлено
результати їхніх наукових пошуків щодо зрошуваного землеробства в
Україні.
Першочергове значення приділено дослідженню архівних документів,
які з точки зору їх змістовності та конкретики мають низку переваг перед
іншими джерелами, що зумовило їх більшу значущість у висвітленні явищ та
фактів щодо діяльності окремих інституцій і особистостей.
Особливу увагу зосереджено на матеріалах Центрального державного
архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), в
якому опрацьовано 29 справ 7 описів 5 фондів. Серед них важливе значення в
контексті проблеми дослідження мали постанови та розпорядження
РНК УРСР і ЦК КП(б)У (ЦК КПУ), ЦК КПРС, РМ СРСР та УРСР,
МСГ СРСР і УРСР. У цих документах відображено широке коло проблем
економіки сільського господарства країни, в тому числі й зрошуваного
землеробства. Їх особливістю є те, що вони частково розвивали або
доповнювали резолюції та директиви партійних з’їздів, пленумів, вищих
партійних органів СРСР у зрошуваному землеробстві. Зокрема, документи
фонду Р-2 «Рада Міністрів Української РСР» (1946–1991) містять постанови