Упрощенная HTML-версия
36
науки України, та 4, які додатково відображають наукові результати
дослідження [170–173]; 7 тез у збірниках матеріалів наукових конференцій
[174–180].
Отже, історичні праці періоду державної незалежності України
відзначаються багатоплановістю та змістовністю узагальнень, об’єктивністю
підходів до дослідження історії становлення та розвитку науково-
організаційних засад зрошуваного землеробства Південної України.
Визначено історію окремих галузевих вищих навчальних закладів, науково-
дослідних установ, оцінено дійсний внесок у розвиток теоретичних та
методологічних основ зрошуваного землеробства відомих українських
вчених.
Однак у більшості праць відображено лише окремі періоди або аспекти
еволюції вітчизняної галузевої наукової думки. Потребують доопрацювання
періодизації розвитку вітчизняної галузевої науки та дослідної справи, які не
враховують
вплив
соціально-економічних,
суспільно-політичних,
загальнонаукових чинників, внутрішніх закономірностей її розвитку,
пов’язаних з нагромадженням нових знань та їх систематизацією. До цього
часу належним чином не осмислено наукові здобутки багатьох українських
вчених, не окреслено шляхи використання їхніх здобутків на сучасному етапі
розвитку зрошуваного землеробства.
Важливим є не тільки комплексне й системне дослідження становлення
та розвитку науково-організаційних засад зрошуваного землеробства
Південної України упродовж більше півтора століття: від другої половини
ХІХ – до початку XXІ ст., а й необхідність впровадження до наукового обігу
маловідомих і невідомих документальних джерел, що дозволить відновити
цілісну картину історії еволюції зрошуваного землеробства в Україні.