Упрощенная HTML-версия
199
ефективних технологій виробництва продукції рослинництва в умовах
зрошення.
Передумовами становлення наукової школи з удосконалення
зрошуваного землеробства є запровадження вищої агрономічної освіти та
дослідної справи з питань агромеліорації, що сприяло підготовці
висококваліфікованих фахівців землеробської галузі, рішуче налаштованих
до організації ефективної самостійної і колективної пошукової діяльності.
Визнану в Україні та за її межами наукову школу з удосконалення
наукових основ зрошуваного землеробства Південної України засновано в
1874 р.
професором
І. О. Стебутом
у
Херсонському
земському
сільськогосподарському училищі (на сьогодні ДВНЗ «Херсонський
державний аграрний університет») [104, с. 25]. Ним започатковано системні
дослідження наукових основ зрошуваного землеробства Південної України
[71]. Вони були пов’язані з пошуком оптимального чергування культур в
умовах нестачі вологи в ґрунті.
Спадкоємцем традицій наукової школи О. О. Ізмаїльським на основі
комплексних експериментальних досліджень встановлено агрохімічні
основи, науково обґрунтовану глибину оранки та вологість ґрунту в
сівозмінах зрошуваного землеробства [137, с. 8]. Вчений опублікував понад
30 наукових праць, які присвячені вирішенню однієї з основних проблем
зрошуваного землеробства – нагромадженню й збереженню вологи у
степових ґрунтах та встановленню основ науково обґрунтованої боротьби із
посухою та неврожаями, серед яких виділимо фундаментальні за своїм
науковим і практичним значенням праці: «Як висохли наші степи» (1893 р.)
та «Волога ґрунту і ґрунтові води у взаємозв’язку з рельєфом місцевості та
культурним станом поверхні ґрунту» (1894 р.).
Послідовниками традицій наукової школи були професори
А. Г. Анастасов, М. П. Кудінов, П. І. Підгорний, К. І. Тархов, О. К. Шиман,
які запропонували пріоритетне розроблення та вдосконалення наукових
основ
посушливого
землеробства
[137, с. 9].
П. І. Підгорний
–