Упрощенная HTML-версия
197
Значна роль у її становленні та запровадженні належить П. І. Підгорному,
С. Д. Лисогорову, В. О. Ушкаренку, А. О. Лимару, В. С. Сніговому та ін.
Вченими обґрунтовано теоретичні та практичні основи агротехніки
вирощування 2–3 урожаїв на рік зернових та технічних культур у
зрошуваних сівозмінах; розроблено екологічно безпечні технології
відтворення родючості ґрунтів завдяки раціональному використанню
зрошуваних земель, застосуванню диференційованого обробітку ґрунту,
органо-мінеральних систем удобрення, спрямованих на одержання
високоякісної продукції в умовах зрошення.
Науково-дослідні інституції у зрошуваному землеробстві Південної
України еволюціонували від дослідних полів, відділів землеробства
сільськогосподарських дослідних станцій до спеціалізованих дослідних
станцій і потужних галузевих науково-дослідних інститутів з розширенням
ефективної пошукової діяльності під егідою ВУАСГН (1931) та її історичних
установ-наступників. Визначальний внесок у становлення та ефективне
функціонування дослідної справи у зрошуваному землеробстві Південної
України належить: О. О. Собку, І. І. Андрусенку, В. А. Писаренку,
М. П. Малярчуку, Р. А. Вожеговій та ін. Ними опрацьовано адаптовані до
посушливих умов системи землеробства, що забезпечують екологічно
обґрунтоване природокористування, збереження родючості ґрунтів та
оздоровлення навколишнього середовища на зрошуваних землях; розроблено
енергозберігаючі
та
ресурсозберігаючі
технології
вирощування
сільськогосподарських культур, високопродуктивні сорти і гібриди, інтегровану
систему захисту культур в умовах зрошення, раціональні ґрунтозахисні режими
зрошення сільськогосподарських культур з використанням поливної води
різної мінералізації, ефективні терміни і норми поливу при крапельному
зрошенні.