Упрощенная HTML-версия
180
повторних і ущільнених посівів; системи захисту культур [181, арк. 144–146;
209, арк. 17]. Зазначені системи землеробства цілком відповідають потребам
багатогалузевих
господарств,
які
вирощують
значну
кількість
сільськогосподарських культур на великих земельних площах, у т. ч. і на
зрошуваних [189, арк. 29].
Таким чином, відділом зрошення Українського науково-дослідного
інституту зрошуваного землеробства упродовж 1956-1990 рр. були
розроблені і постійно вдосконалювалися режими зрошення основних
сільськогосподарських культур, способи і засоби механізації поливу. Це
сприяло забезпеченню суттєвого зростання продуктивності вирощуваних в
умовах зрошення Південної України сільськогосподарських культур.
У той же час прогнози і висновки вчених різних галузей науки щодо
неминучих змін екології навколишнього середовища під впливом
зрошувальних меліорацій, в гонитві радянського уряду за прискореним
нарощуванням
сільськогосподарського
виробництва,
ігнорувалися.
Безсистемність запровадження великого зрошення виявилася причиною
значних негативних явищ, зокрема підтоплення і осолонцювання земель.
Вченими відділу меліорації УНДІЗЗ (А. І. Болдирєв, Г. О. Іутинська,
Н. В. Красутська, К. Е. Ковалєв, О. П. Сафонова) разом з фахівцями інших
науково-дослідних установ упродовж 1960-1980-х рр. здійснювався
постійний моніторинг засолених ґрунтів Південної України. В результаті
аналізу проблеми осолонцювання були розроблені наукові основи меліорації
засолених зрошуваних ґрунтів великих зрошувальних систем, зменшена
динаміка непродуманого нарощування площ зрошуваних земель,
запропоновано комплексний підхід до впровадження зрошення в умовах
кожного конкретного регіону.