Упрощенная HTML-версия
12
зрошуваного землеробства Південної України тісно пов’язане з першими
агрономічними дослідженнями, виконаними на цих землях у другій половині
ХІХ ст.
Ґрунтуючись на зміні світоглядної позиції, стилів мислення
дослідників, пошуку нових засобів історичного дослідження та формуванні
специфічних концептуальних підходів, за хронологічним принципом
виділено три періоди наукових праць з проблеми дослідження. До першого з
них включено наукові праці, опубліковані у другій половині ХІХ – на
початку ХХ ст., до другого – за радянської доби, до третього – за часів
незалежності України. Вони принципово відрізняються підходами,
ідеологічним наповненням і висновками відповідно до суспільно-політичних
та економічних умов певного історичного періоду.
Серед історичних праць з проблеми дослідження можна виділити
кілька основних груп за предметно-тематичним принципом. Це, передусім,
історичні праці, що відтворюють: 1) становлення і розвиток вітчизняної
сільськогосподарської науки та освіти; 2) історію науки та дослідної справи у
галузі зрошуваного землеробства; 3) еволюцію окремих наукових напрямів,
теорій і концепцій науки про зрошуване землеробство; 4) внесок у розвиток
зрошуваного землеробства вищих навчальних закладів і науково-дослідних
установ, наукових та громадських організацій, неформальних творчих
об’єднань; 5) розвиток наукових основ зрошуваного землеробства у контексті
діяльності відомих вчених.
У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. історіографія представлена
дослідженнями щодо наукових основ зрошуваного землеробства як одного з
найважливіших окремих складових аграрної науки. Підготовлено
узагальнюючі праці зі зрошуваного землеробства від найдавніших часів до
ХІХ ст., в яких вчені розкрили загальні закономірності та тенденції його
становлення, охарактеризували розвиток наукових основ.
Серед них відмітимо праці Н. Вознесенського «Орошение и осушение»
(1892) [1], А. Рудінського «Курс ирригации (орошение и осушение земель)