Упрощенная HTML-версия
11
РОЗДІЛ 1
СТАН НАУКОВОГО ОПРАЦЮВАННЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Історія зрошуваного землеробства тісно пов’язана з історією розвитку
різноманітних галузей науки, що сформували безпосередньо галузь
землеробства. В терміні «зрошуване землеробство», на наш погляд,
визначальними є два слова: «зрошення» і «землеробство». Землеробство –
галузь сільськогосподарського виробництва, пов’язана з вирощуванням
культурних рослин на основі обробітку ґрунту. Зрошення, або іригація
(лат.
irrigatio
, від
irrigo
– зрошую) в сільському господарстві – це подача
води
до
певної
ділянки
землі
для
забезпечення
вологою
сільськогосподарських рослин.
Зрошуване землеробство, за класичним визначенням, це – комплекс
агротехнічних, меліоративних і організаційно-господарських заходів з
інтенсивного сільськогосподарського використання зрошуваних земель, який
є можливим за умов функціонування спеціальної інженерної
інфраструктури – зрошувальної системи, яка забезпечує подачу в
кореневмісний шар ґрунту необхідної кількості води у відповідний час, а
також відведення її надлишків (дренаж).
1.1. Історіографія проблеми
Історіографію становлення та розвитку науково-організаційних засад
зрошуваного землеробства започатковано у другій половині ХІХ ст.
Зазначимо, що за просторовими межами Південна Україна у складі
Російської імперії майже не виділялась дослідниками історії науки в окрему
локальну територіальну одиницю. Переважна більшість узагальнених джерел
до 1917 р. у поняття «півдня» вкладали області сучасних Молдавії і
південних областей України та Росії. Тому зародження наукових основ