Упрощенная HTML-версия
91
результати: питома вага Д-36 виявилася на 32% меншою, а витрата палива – на 18%
нижчою, ніж у американського аналога JT8D7 від «Праттт енд Уїтні» [324, с. 243].
У результаті було спроектовано тривальний двоконтурний двигун, що був
першим подібним турбовентиляторним двигуном у країні. У 1970 – 1971 рр.
колектив ЗМКБ також працював над створенням двигуна більшого ступеня
двоконтурності Д-36 та проведенням проектно-експериментальних робіт з
розроблення двигуна підвищеного ступеня двоконтурності з більшою тягою Д-18Т
[256, с. 96-101], [Див.: Додаток М].
Ще одним напрямком роботи українських авіадвигунобудівників було
конструювання та виробництво гелікоптерних двигунів, розпочате в 1947 р.
Двигуни АІ-26ГР з модифікацією АІ-26В були першими в СРСР з потужністю в
500 к.с. Наступне десятиріччя стало часом підвищення можливостей АІ-26В – уже в
1958 р. його ресурс був збільшений до 700 год. Після вдалого вдосконалення двигун
почали випускати в Польщі [21, с. 118]. Новий етап гелікоптерного
двигунобудування розпочався з часу розроблення заводом турбовального двигуна
ТВЗ-117, автором розробки якого було ДКБ ім. В. Я. Клімова [255, с. 7]. Ще в
1965 р. під керівництвом генерального конструктора С. П. Ізотова та головного
конструктора С. В. Люневича в ДКБ почали проектувати ТВ3-117 з рівнем
потужності в 2000 к. с. та головні редуктори ВР-14 і ВР-24. У 1972 р. двигун
успішно пройшов Держвипробування та був переданий на доведення запорізьким
авіадвигунобудівникам [351, с. 50].
У цей час відбулася реорганізація заводського серійного конструкторського
відділу (СКВ) у ВГК, який у тому ж 1970 р. очолив О. С. Красников. Саме новому
головному конструкторові було доручено керувати процесом доведення ТВ3-117
[239, с. 2]. Двигун мав осьовий дванадцятиступінчастий компресор, прямоточкову
кільцеву камеру згорання, двоступінчасту турбіну компресора та двоступінчасту
вільну турбіну [351, с. 50]. Під час конструкторського та технологічного
доопрацювання технічної документації двигуна службами ЗВО «Моторобудівник»
були виявлені деякі недоліки. Одним із них було виготовлення деталей та вузлів
ТВ3-117 універсальним способом, без урахування використання прогресивних