Упрощенная HTML-версия
90
РОЗДІЛ 3
Розбудова українських потужностей авіаційного двигунобудування в
1970-х – початку1990-х рр.
3. 1. Основні результати науково-виробничої діяльності галузевих
осередків
Період 1970-х рр. характеризувався досить швидким зростанням рівня та
обсягу пасажирських перевезень. Аерофлоту були необхідні нові літаки з
підвищеною пасажиромісткістю. Одним з таких літаків мав стати
ближньомагістральний Як-42, розрахований на 120 пасажирських місць із
протяжністю польоту в 1740 км та крейсерською швидкістю 750 км/год [259, арк. 4].
Одночасно з цим такі загальновідомі авіадвигунобудівні компанії, як «Пратт
енд Уїтні», «Дженерал електрик» та «Ролс-Ройс» перейшли до випуску двигунів з
високим ступенем двоконтурності. ЗМКБ «Прогрес» було доручено розробити
двигун, який не тільки б відповідав вимогам до нового літального апарата
виробництва КБ О. С. Яковлєва, але й одночасно випереджав закордонні аналоги за
деякими позиціями [21, с. 189]. На початку 1967 р. відбулося чергове засідання НТР
заводу, на якому вирішили взятися за розроблення двигуна для транспортної авіації
тягою 20 – 25 т. з великим ступенем двоконтурності. Таким чином почалася робота
над створенням двигуна Д-36 [52, арк. 1], [Див.: Додаток Л]. Відповідно до цього
рішення, група спеціалістів бюро були направлені до ВІАМ, НІАТ і ЦІАМ для
вивчення питань виготовлення лопатки вентилятора, перфорованих листів для
камери згорання, лиття лопаток турбіни без механічного оброблення. Одночасно з
цим було здійснено візит до ЦАГІ, метою якого була організація роботи з
дослідження аеродинамічних властивостей двигуна [52, арк. 4]. Спільними
зусиллями спеціалістами було освоєно нову модульну конструкцію, підвищено
експлуатаційну технологічність та вирішено проблемні питання у створенні
небаченої за потужністю повітряної силової установки [21, с. 189]. Стендові
випробовування цього двигуна почалися ще в 1971 р., причому він показав непогані