Упрощенная HTML-версия
54
заводі «Моторобудівник». Потужність АІ-8 на клемах генератора становила 60 кВт,
а на валу турбіни – 100 к.с., суха вага становила близько 145 кг. Для підвищення
надійності двигуна посилили його центральний привод та провели заходи щодо
покращення умов роботи підшипників. У результаті
за десять років випуску двигуна
АІ-8 було збільшено його гарантійний ресурс зі 100 до 200 годин [261, арк. 1].
Розглянутий період 1950 – 1965 рр. став у галузі авіадвигунобудування етапом
освоєння та введення в експлуатацію газотурбінних двигунів; він характеризувався
порівняно невисоким рівнем уваги до збільшення їх ресурсу та надійності. Це
пояснювалося пізнім початком розвитку цивільної авіації. Тим часом пасажирські
літаки потребували іншого підходу до вибору параметрів двигунів, запасу міцності
основних деталей, інших методів випробовувань для перевірки надійності. Ресурс
ГТД головним чином обмежував
жарові труби камер згорання, робочі лопатки
турбіни та компресора, підшипники важко навантажених опор ротора
компресора і
турбіни [273, с. 228].
Незважаючи на деяке відставання темпів розвитку цивільної авіації СРСР від
країн Заходу, за період 1957 – 1965-х рр. парк повітряного транспорту країни
отримав чітку структуру. З того часу літаки почали поділяти на магістральні та
місцевих повітряних ліній. До першого типу відносили дальні (Ту-114), середні (Ту-
104, Іл-18, Ан-10) та місцеві (Ту-124) літаки, а до другого – важкі (Ан-24), середні
(Іл-14, Лі-2), легкі (Ан-2) [245, с. 231]. Запорізькі авіабудівники зробили неабиякий
внесок у розвиток Аерофлоту держави, сконструювавши та виготовивши двигуни на
літаки Лі-2, Ан-2, Іл-18, Ан-10 та Ан-24. Характерною рисою розвитку цивільної
авіації 1957 – 1965-х рр. було оновлення повітряного транспорту країни. Цивільна
авіація отримала великий парк швидкісних літаків та виконала значну частину
перевезень пасажирів на далекі відстані як усередині країни, так і регулярно
здійснювала авіазв’язки з 38 країнами світу [245, с. 228].
Таким чином упродовж 1950 – 1965-х рр. українське авіадвигунобудування
остаточно перейшло від поршневих до виробництва газотурбінних двигунів
першого та другого поколінь. За цей час відбулися переломні події у розвитку
провідного авіадвигунобудівного заводу УРСР, в результаті яких від нього