Упрощенная HTML-версия
175
ВИСНОВКИ
У результаті комплексного вивчення, систематизування матеріалів та
узагальнення результатів процесу відбудови та розвитку українського
авіаційного
двигунобудування в контексті науково-технічного прогресу 1950-х – початку 1990-х
рр., виходячи з поставленої мети та завдань дослідження, були сформульовані такі
висновки:
1.
Доведено, що у вітчизняній та радянській історичній науці відсутні праці,
що комплексно висвітлюють процес розвитку галузі авіадвигунобудування в
м. Запоріжжі в 1950-х – початку 1990-х рр. У наявних роботах запорізьке
авіадвигунобудування здебільшого розглядається як елемент авіаційної
промисловості СРСР загалом. До того ж значна частина робіт радянського періоду
політично заанґажована. Праці пострадянського періоду фрагментарно
висвітлювали заявлену тему дослідження. Виняток становлять видання, присвячені
певним визначним датам в історії АТ «Мотор Січ».
Основою дисертації стали
архівні матеріали 9 фондів чотирьох державних архівів (ЦДАВО України, ЦДАГО
України, Держархіву Запорізької області, Держархіву Харківської області) та
матеріали Музею техніки АТ «Мотор Січ». Використання значної джерельної та
достатньої історіографічної бази дозволило реконструювати розгортання діяльності
Запорізького науково-виробничого комплексу авіадвигунобудування 1950-х рр. –
початку 1990-х рр.
2.
Розкрито особливості функціювання українського авіадвигунобудування як
ефективної системи поєднання науки і виробництва, а саме Запорізького
моторобудівного заводу та ЗМКБ «Прогрес». Підтверджено, що ця співпраця стала
вирішальною у визнанні м. Запоріжжя провідним центром авіадвигунобудування в
УРСР. Протягом досліджуваного періоду вони пройшли шлях від функціювання у
складі єдиного підприємства до автономного, хоч і залежного одне від одного
існування. Було налагоджено виробництво чотирьох поколінь ГТД. Перше
покоління представлено турбореактивними двигунами англійського виробництва
РД-45Ф і РД-500, які встановлювали на військових реактивних літаках. До другого