Упрощенная HTML-версия
161
несправностей підшипників, а також з діагностики стану високотемпературних
підшипників вузлів двигунів у експлуатації; було розроблено типову методику
оцінювання технічного стану підшипників кочення після відпрацювання
гарантійного ресурсу [54, арк. 5].
Результати дослідження були упроваджені на підприємствах МАП, МЦА та
ВПС. Реалізація в серійному виробництві та експлуатації ГТД комплексу
багатопланових науково-дослідних і експериментальних робіт стала одним із
факторів, що забезпечили вирішення комплексної проблеми збільшення їх ресурсу
та надійності. Відносно авіадвигунів АІ-20, АІ-24 та АІ-25 автором були отримані
такі результати: були збільшені гарантійні ресурси ГТД та запроваджена їх
експлуатація за технічним станом, що дозволило підвищити міжремонтні ресурси на
25 – 50 %; суттєво підвищено їх надійність у результаті повного усунення чи
суттєвого зниження низки несправностей підшипників, про що свідчило
систематичне зменшення коефіцієнта відмовлень дострокового зняття цих ГТД [54,
арк. 6]. Окрім того, було збільшено ресурс підшипників АІ-20 та АІ-24 з 4000 до
8000 годин, АІ-25 – з 3000 до 10000 годин, АІ-25ТЛ – з 750 до 1500; впроваджено їх
повторне використання замість прийнятого одноразового використання в межах
гарантійного ресурсу. Запроваджено спільні контрольно-здавальні випробовування,
які головним чином проводилися для огляду деталей тертя, тобто для огляду
підшипників кочення. Розроблені методи забезпечення надійності роботи
підшипників вузлів були використані автором під час створення нового покоління
авіаційних двигунів Д-36, Д-136 та інших, що дозволило запобігти існуючим
несправностям підшипників [54, арк. 7].
У 1988 р. з м. Волочиська до ЗВО «Моторобудівник» на посаду генерального
директора повернувся В. О. Богуслаєв та почав роботу над докторською
дисертацією. Систематизувати напрацьований ним роками матеріал цінними
порадами допоміг професор ЦІАМ І. А. Біргер, якого називали засновником науки
про зміцнення. Головною метою дисертаційної роботи В. О. Богуслаєва був пошук
оптимального балансу розтягувальних та стискальних сил залишкових напружень,
закладених технологією при виготовленні металевих деталей, що мало значно