Упрощенная HTML-версия
147
базі сформованої ще в 1968 р. спеціальності «Електропостачання промислових
підприємств». Розроблення подібного устаткування в той час носило дослідницький
характер, тому всі установки та системи їх електрообслуговування й автоматизації
повинні були постійно удосконалюватися [248, с. 4].
Загалом ЗМІ пропонував робітникам заводу шість факультетів, хоча на 1980 р.
їх було вже сім. Серед них електротехнічний, механіко-металургійний, механіко-
технологічний та машинобудівний приймали на вечірнє відділення,
загальнотехнічний пропонував вечірню та заочну форми навчання, а факультет
електронної техніки – на денне та вечірнє навчання [236, с. 4].
З 1988 р. загальнотехнічний факультет було перетворено на заочне відділення.
Ще через рік змінив назву механіко-металургійний факультет – з цього часу він став
інженерно-фізичним, а факультет електронної техніки був перейменований у
радіоприладобудівний [204, с. 132].
Отже, протягом 1950-х – початку 1990-х рр. запорізькі авіадвигунобудівні
підприємства налагодили науково-дослідницьку співпрацю з основними галузевими
вищими навчальними закладами, які щорічно, окрім спільної дослідницької роботи,
забезпечували завод та конструкторське бюро професійними інженерними кадрами.
Провідне місце посіли ЗМІ, ХАІ та ХПІ, хоча підготовкою кваліфікованих
спеціалістів також займалися Київський Центр інституту підвищення кваліфікації
кадрів,
Московський
Центр
науково-дослідного
інституту
технології
машинобудування та Народний університет.
4. 2. Розвиток науково-дослідницької роботи на підприємствах
авіадвигунобудування
Науково-дослідна робота на виробництві розпочалась зі створення перших
моторів для літальних апаратів конструкції КБ ЗМЗ. Протягом 1950-х рр. її
характерною рисою було зосередження на потребах ГТД, які вперше були освоєні
на виробництві. З цією метою проводилися науково-дослідницькі роботи щодо
реактивних двигунів першої половини 1950-х рр. Так, працівник штампувального
цеху Ф. Ф. Цикура виготовив дослідний штамп на чотирибічну губку вусиків