Упрощенная HTML-версия
12
Учені активно доводили думку про пріоритет радянських винаходів у
конструюванні та виробництві як літальних апаратів, так і встановлених на них
авіаційних двигунів. Цим пояснюється практична відсутність у радянській
історіографії
робіт,
присвячених
винятково
історії
запорізького
авіадвигунобудування, адже будь-які досягнення української промисловості були
представлені як спільний доробок науково-технічної думки СРСР.
Серед поодиноких робіт радянського періоду слід виділити працю вчених
Академії наук СРСР, очолювану відповідальними редакторами А. А. Штерновим та
Й. З. Штокало. У ній висвітлені різні аспекти науково-технічного прогресу в УРСР
1961-1970-х рр. [268]. У 2-й частині роботи один з розділів присвячений розвитку
авіаційної промисловості, в якому досить інформативно розкривається внесок
запорізького авіадвигунобудування в розбудову цивільної авіації СРСР відповідного
періоду [268, с. 515-534].
Робота М. Б. Ляховецького та Р. Г. Пузиніна відтворює участь авіаційних
підприємств України як у становленні авіаційного господарства СРСР при
зародженні радянської влади, під час Другої світової війни та після її завершення,
так і в розвитку цивільної авіації в контексті науково-технічного переоснащення
новою реактивною технікою [247]. Велика увага приділена матеріалам про кращих
представників авіаційних підприємств. Наприкінці розділу «Снова в мирном небе»
через інформацію про поступове збільшення парку транспортних літаків цивільного
повітряного флоту СРСР протягом 1950 – 1955 рр. з’ясовуємо внесок запорізького
авіадвигунобудування в розвиток авіації країни зазначеного періоду [247, с. 89-91].
У наступному розділі «Эра реактивных» висвітлено історію становлення флоту
літальних апаратів 1956 – 1962 рр., які були обладнані першими газотурбінними
двигунами переважно запорізького виробництва [247, с. 92-104].
Праця написана колективом авторів, який очолив міністр Цивільної авіації
СРСР Є. Ф. Логінов, відтворює картину розвитку цивільної авіації країни в 1917 –
1967 рр. У дослідженні використано інформацію щодо структури повітряного флоту
СРСР, яка фактично показала масштаб внеску запорізьких авіаційних підприємств у
його формування [245, с. 227, 231].