Стр. 119 - chumachenko-oa-k

Упрощенная HTML-версия

119
1970 р. було обрано І. Я. Костогриза [109, арк. 1]. На 1970 р. до складу ВОВР
входило 1506 осіб, які за рік подали 2109 рацпропозицій. З них 1432 було прийнято,
а 1110 упроваджено. Разом з цим було покращено умови праці та підвищено
культуру виробництва, адже раніше встановлення та закріплення деталей
проводилося із затиском у декількох точках вручну [311, с. 3].
Знайшли своє застосування й раціоналізаторські пропозиції. Однією з кращих
виявилася пропозиція працівників серійно-конструкторського відділу Т. Д. Ракітіна
та відділу надійності М. Ф. Середи, яка полягала в покращенні конструкції гайки
вузла передньої опори ротора компресора [109, арк. 3]. Того ж року почалося
впровадження на виробництві процесу віброполірування деталей, під час якого
поліруванню підлягали два вироби одночасно [33, с. 1].
Ще в 1968 р. на заводі завдяки реорганізації Машинорахувальної станції
(МРС) з’явився Інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ), який очолив
В. С. Коротенко. Було збільшено виробничу площу, зросла кількість машин та
закуплено електронну техніку. Так, нова електронно-обчислювальна машина (ЕОМ)
«Мінськ-22» здійснювала 5-6 тис. операцій за секунду, а «Мінськ-32», уведений у
експлуатацію 1974 р., виконував близько 30 тис. операцій [235, с. 1]. Наслідком
гідної роботи ЗВО «Моторобудівник» стало нагородження 1974 р. заводу орденом
Трудової Слави І, ІІ і ІІІ ступенів та медаллю «Ветеран праці». Це дало стимул для
підвищення продуктивності праці, запровадження інноваційності в роботі, економії
матеріалів, виготовлення продукції високої якості, підвищення успіхів у вихованні
та навчанні молоді [309, с. 1].
Відповідно до Наказу МАП № 411т від 25 жовтня 1974 р., завод ініціював
науково-технічну співпрацю з іноземними країнами світу [133, арк. 9]. Було
налагоджено кооперацію з підприємствами США, Англії, Франції, ФРН, НДР, ПНР,
ЧРСР, Італією та Швецією [Див.: Додатки С, Т]. У 1975 р. було впроваджено
декілька передових технологій. Почали виготовляти заготовки й деталі методом
точного об’ємного штампування, запровадили електроерозійну, електрохімічну,
ультразвукову,
світлову
та
електронноструменеву
розмірну
обробку.
Застосовувались нові зварювальні процеси: електропроменевий, плазмовий,