Стр. 117 - chumachenko-oa-k

Упрощенная HTML-версия

117
для перевезення такої значної ваги підштовхнули до залучення київського
авіапідприємства. На базі вже існуючого Ан-124 у середині 1980-х рр. почалася
робота над новим літаком, яку очолив генеральний конструктор ОКБ
ім. О. К. Антонова В. П. Балабуєв. Літак був побудований всього за три з половиною
роки, що стало можливим завдяки спільним зусиллям колективу, який уже створив
сімейство транспортних літаків, з плеядою конструкторів та працівників запорізьких
авіадвигунобудівних підприємств [208, с. 9]. Серед керівників підприємств,
учасників завершення всіх підготовчих робіт, ЗВОМ представляв новий керманич. З
1988 р. виконувачем обов’язків генерального директора було призначено головного
інженера підприємства В. П. Крамного, але він перебував на цій посаді недовго.
Того ж року новим генеральним директором об’єднання став колишній керівник
Волочиського машинобудівного заводу В. О. Богуслаєв [144, арк. 1].
На 21 грудня 1988 р. новий літак-велетень Ан-225 «Мрія», устаткований
шістьма двигунами Д-18Т, що розміщувалися під стрілоподібним крилом, вийшов
на випробовування [22, с. 233]. Стартова тяга кожного з двигунів у стандартних
умовах становила 23, 06 т, з витратою пального близько 0, 57 кг тяги на годину на
крейсерському режимі. Для забезпечення автономного живлення всіх систем літака
та запуску двигунів Д-18Т Ан-225 був устаткований допоміжною силовою
установкою, яка складалася з двох турбоагрегатів ТА-12, установлених у лівому та
правому обтічниках шасі [208, с.11]. «Мрія» могла транспортувати на великі
відстані об’єкти масою до 250 т, у тому числі негабаритні вантажі, розміщені в
положенні «на спині» літака, з крейсерською швидкістю 800 км/год [22, с. 233].
На 1 лютого 1989 р. в аеропорту «Бориспіль» «Мрія» була представлена
закордонним журналістам. Після показу відбувся демонстраційний політ [186, с.10].
Після презентації П. В. Балабуєв запропонував англійській пресі передати
спеціалістам фірми «Брітіш Аероспейс», які розробили повітряно-космічний літак
«Хотол», щоб вони розглянули можливість використання Ан-225 як першої
сходинки для повітряного запуску їх космічного апарата. А вже у вересні 1990 р. на
авіаційно-космічному салоні у Фарнборо (Великобританія) відбулася презентація
спільного радянсько-британського проекту «Ан-225 – «Інтерім Хотол» [303, с. 4].