Упрощенная HTML-версия
107
Конструювання двигуна, який отримав назву Д-18Т, було доручено ЗМКБ
«Прогрес» під керівництвом В. О. Лотарева. Проектування двигуна та розроблення
конструкторської документації його вузлів та систем в основному були завершені
ще в 1977 р. Через два роки закінчили роботи з реверсного пристрою, монтажно-
збиральних креслень електрообладнання, турбопроводів та двигуна в цілому.
Дослідна партія двигунів Д-18Т виготовлялася в кооперації з ВО «Моторобудівник»,
якому було доручено і його серійне виробництво [259, арк. 7].
Вирішення проблеми використання в конструкції нового двигуна
високоміцних сталей допомогла науково-дослідницька співпраця з Інститутом
проблем матеріалознавства, директором якого був академік, професор, доктор
фізико-математичних
наук
В. І. Трофімов,
відомий
вчений
у
галузі
матеріалознавства, фізики твердого тіла, порошкової металургії та композиційних
матеріалів. Завдяки високотехнічному та чіткому проведенню експерименту та
створенню оригінального методу швидкісного рентгенографування швидкоплинних
процесів В. І. Трофімова та його співробітників, було отримано відповідь на одну з
фундаментальних проблем сучасного металознавства – механізм утворення
аустеніту в сталях при швидкісних нагріваннях. Ця робота була відзначена премією
ім. Д. К. Чернова. Створені фізичні основи методів термічного оброблення із
застосуванням великих швидкостей нагрівання в подальші роки у спільних роботах
з Інститутом неметалевих матеріалів, Інститутом металофізики, АН УРСР та
Національним інститутом авіаційних технологій завершилися розробкою нових
технологій термооброблення, упровадження яких у 1970-х рр. було здійснено в
низці спеціалізованих цехів понад 20 заводів. У тому числі й на запорізьких
авіадвигунобудівних підприємствах. Вони забезпечили успішне вирішення
проблеми отримання високоміцних сталей. В. І. Трофімовим була створена
дислокаційна теорія холодноламкості тугоплавких металів. Були розроблені наукові
засади керування комплексом механічних якостей тугоплавких металів, а також
створення нових матеріалів. Під його керівництвом уперше у світовій практиці
вдалося отримати різноманітні вироби з хрому (стрічки, труби, дріт), які зберігають
пластичність до температури 100°С [58, арк. 1].