Упрощенная HTML-версия
65
хімічної термінології стали показником неготовності опанувати і використати
набутки видатного діяча, оцінити їх з позицій історичної пам’яті [179].
2.2. Наукові пошуки вченого з розроблення методів
експериментальної біохімії
ХІХ століття характеризувалося бурхливим розвитком неорганічної,
органічної і фізичної хімії, були сформульовані закони термодинаміки і стала
можливою перевірка законів фізики і хімії щодо живих систем. Отримала
визнання доктрина еволюції, Г. Менделем були сформульовані генетичні
принципи спадковості, постійно збільшувалась кількість сполук, отриманих із
живих організмів. Клод Бернар показав, що глікоген є запасною формою
глюкози в печінці і м’язах, також він встановив постійність внутрішнього
середовища організму.
Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Е. Фішер дослідив структуру багатьох
вуглеводів, розробив способи виділення амінокислот з білкових сполук,
встановив оптичні конфігурації вуглеводів та амінокислот і продемонстрував
специфічність дії ферментів, заклавши цим основу сучасних біохімічних
напрямів. Термін «біохімія» був запропонований Карлом Нейбергом у 1903
році.
З того часу об’єм інформації збільшувався експоненціально. Швидкість
розвитку біохімічних досліджень визначалося не лише бажанням людини
пізнати себе, а й надією на те, що отримані знання зможуть
використовуватися для удосконалення сільського господарства і таким чином
покращення харчування тварин і людини, а також допоможуть у лікуванні
багатьох хвороб, особливо подагри, яка на той час була дуже поширеною.
Дані цілі значною мірою вдалося досягнути [180, с.11-13].