Упрощенная HTML-версия
38
громадськості до дослідження та популяризації творчої спадщини
І. Я. Горбачевського [71, 147–150].
Таким чином, огляд літературних джерел з досліджуваної теми, дає
можливість розширити знання про науково-педагогічну та громадсько-
політичну діяльність І. Я. Горбачевського. Видно, що зростає інтерес
дослідників і широкої громадськості до поставлених задач. Водночас
історіографічний аналіз дає підставу зробити висновок, що тема
винахідницької, наукової та освітянської діяльності І. Я. Горбачевського в
контексті розвитку вітчизняної природничої науки досі не була предметом
спеціального комплексного дослідження. Наявні дослідження містять лише
опосередковані твердження та інформацію, що розкриває переважно окремі
епізоди життя і творчої праці вченого та деякі аспекти його наукового
доробку. До початку 1990-х рр. джерела й матеріали про І. Я. Горбачевського,
його діяльність залишалися практично недоступними для дослідників в
Україні. У радянській історіографії знаходимо однобічну оцінку
І. Я. Горбачевського, а роботи, які містять інформацію з обраної теми, є
загальними та науково-популярними з вузькою джерельною базою.
У дослідженнях за обраною темою плідну участь брала автор цієї
дисертаційної роботи, наукові публікації якої побачили світ у 2015–2017 рр. і
стосуються насамперед внеску академіка ВУАН І. Я. Горбачевського в
розвиток теорій та методів експериментальної біохімії [151–157].
1.2. Джерельна база дослідження
Дисертаційне дослідження ґрунтувалося на залученні опублікованих
матеріалів та архівних документів, періодичних видань часів Австро-
Угорської імперії, Чехословаччини, радянської доби та незалежної України.
Базовими даними для висвітлення наукової проблеми були архівні матеріали
Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України
у м. Києві (ЦДАВО України у м. Києві), Центрального державного