Упрощенная HTML-версия
125
українського студентства за кордоном зачало щораз то більше рости, бо на
Україні закрито оба українські університети в Кам'янці і в Києві, порішили з
кінцем 1920 року українські професори і інші українські вчені, що мали
переважно місце свого пробутку у Відні, приступити негайно до улаштування
університетських викладів на українській мові» [215, c.9].
Тривала боротьба в певний момент увінчалась успіхом. Український
вільний університет у Відні було створено на основі вже згаданих
систематичних курсів. Його відкрили 17 січня 1921 р. [73, с. 44; 158, арк. 4].
Працювали в закладі українські професори і вчені з високим науковим
авторитетом. Проте труднощі не завершились, після створення закладу
виникло питання його матеріального забезпечення: у Відні навчальний заклад
не отримав достатньої матеріальної підтримки [104, с. 7].
Крім того, найпершою проблемою для засновників УВУ був добір
викладацьких кадрів. Уже 20 і 21 грудня 1920 р. заступник голови УВУ
О. Колесса надіслав листи міністру Д. Дорошенку, міністру і послу
В. Липинському, державному секретарю Директорії А. Артимовичу, послу
О. Лотоцькому, професорам І. Ганицькому та І. Зілинському такого змісту: «В
половині січня 1921 р. розпочнуться у Відні українські наукові курси, які
матимуть характер вільного університету, з двома відділами: філософічним
(історично-філологічним і природописно-математичним) та відділом права і
суспільних наук. Іменем управи цієї інституції та філософічного відділу маю
честь запросити Вас, щоби Ви були ласкаві взяти участь в тих курсах та
виголосили довільне число викладів в обсягу української історії. Кошти
Вашого побуту у Відні і доріжні були б звернені Товариством українських
журналістів і письменників». Практично всі адресати дали позитивні
відповіді.
У той же час листи іншого змісту були надіслані всесвітньо відомому
біохіміку, гігієністу і епідеміологу професору І. Я. Горбачевському та
колишньому ректору Кам'янець-Подільського українського університету,