Упрощенная HTML-версия
95
згодою між Херсонською губернською та Одеською міською управами А. С.
Бориневич отримує у березні 1890 р. призначення на посаду завідувача
Одеським міським статистичним бюро [190], де він активно запроваджує
широкомасштабне дослідження зі збирання статистичної інформації з
соціально-економічної життєдіяльності міста. А. С. Бориневич опинився у
важкому становищі фундатора міської статистики, адже на той час міська
(комунальна) статистика вважалась новинкою навіть у великих містах
Російської імперії. Одеса стає одним з перших міст в Російській імперії, де
починає функціонувати міська комунальна статистична установа, а завдяки
активній роботі Бориневича тут розпочинаються системні статистико-
демографічні дослідження [4; 16]. Вже через 5 років діяльність цього бюро
була високо оцінена в наукових колах за кордоном. Так, в 1895 році видатний
французький статистик Жак Бертильон (Jacques Bertielon) в своїй книзі
«Cours
elementarie
de
statistique
Administrative»,
Paris
(Курс
административной статистики, М., 1897 ) писав: «З недавніх пір в Одесі існує
прекрасно організована комунальна статистика». Таку думку висловлювали і
вітчизняні фахівці на з?їздах статистиків [4; 16].
Сам Антон Самійлович розглядав стан вітчизняної комунальної
статистики наприкінці ХІХ ст. наступним чином. У 80-ті роки ХІХ ст. в
країнах Західної Європи комунальна статистика отримала досить широкий
розвиток. Вчений приводить в якості прикладу досвід Німеччини, в якій
міська статистика досягла свого найвищого розвитку: там з 1890 року міські
статистичні бюро видавали щорічники «Statistisches Jahrbuchdeutscher Stadte»
(Статистичні щорічники німецьких міст), які надавали інформацію, що
всебічно характеризувала міста країни. Такий розвиток прикладної
комунальної статистики пояснювався посиленим зростанням міст Західної
Європи, що досягнув свого найбільшого піднесення в другій половині ХІХ
ст. Саме тоді спостерігалось підвищення інтересу до комунального
господарства, санітарного стану міста та ін. В Російській імперії, на думку
А. С. Бориневича, серед пріоритетів вітчизняної політики, на відміну від