Упрощенная HTML-версия
75
діяльність на посаді голови статистичного бюро Одеського повіту; 3 етап:
(1890–1918) – діяльність на посаді завідувача Одеського міського
статистичного бюро. IV. «Одеський» період радянських часів (1920–1941).
1 етап: (1920–1926) – науково-практична діяльність у статистичних органах у
поєднанні з активною науково-педагогічною та організаційно-освітньою
роботою; 2 етап (1927– 1941) – переважання науково-педагогічної діяльності.
Сім’я Антона Самійловича увібрала в себе кращі традиції прогресивної
вітчизняної інтелігенції. Подружжя виховало чотирьох дітей, які рано
виявили свої суспільні і культурні інтереси, а також (кожен по-своєму)
здійснили помітний внесок в розвиток вітчизняної науки і культури. Родина
вченого вела активне життя, проводячи прийоми, зустрічі, свята. Завдяки
активному суспільному життю Антона Самійловича, а згодом і Зої
Антонівни, його дім серед одеської інтелігенції справедливо звався салоном.
З. А. Бориневич-Бабайцева відзначилася активною участю в роботі, а
пізніше і головуванням в Пушкінській комісії, започаткованій в Одесі у 1924
році. Їй належать наукові дослідження одеського періоду життя
О. С. Пушкіна, високо оцінені науковою і літературною спільнотою.
Професор, к. е. н. А. А. Бориневич дотримувався напряму наукової
діяльності, який розвивав його батько: статистика, економіка й організація
сільськогосподарського виробництва. Його перу належить близько 40
наукових праць. В. А. Бориневич працював над науковим обґрунтуванням
етапів і стадій сільськогосподарського виробництва. Суттєвий сектор у сфері
його наукових інтересів займало дослідження вирощування й обробки
незвичних для радянських ареалів культур, зокрема рапсу. Всі вони
захистили кандидатські дисертації. Л. А. Бориневич мала багаторічний стаж з
вчителювання в гімназіях, фактично була домоправителькою в будинку
Бориневичів, забезпечуючи в ньому позитивний соціально-психологічний
клімат.