Упрощенная HTML-версия
92
Росії на початку ХХ ст.: О.М. Бенуа, Є.С. Кругликовою, Є.Є. Лансере,
І.Я. Білібіна [68, с. 9].
Таким чином, перехід до Ботанічного інституту АН СРСР дав змогу
розширити масштаби геоботанічних досліджень Є.М. Лавренка. Завдяки
авторитету, набутому ще за часів роботи в Україні, вчений посів належне місце
серед радянських ботаніків. Можна стверджувати про вагоме значення
геоботанічних досліджень та картографічних робіт Є.М. Лавренка для потреб
Червоної армії. У цей період виявився його талант організатора та зацікавлення
історією науки. Проаналізувавши документи різнопланового характеру,
доходимо висновку, що 1946–1987 рр. були періодом творчого піднесення
Є.М. Лавренка, коли він зміг повністю реалізувати свій талант науковця,
організатора, дослідника. Результати діяльності вченого цього періоду були
належно оцінені керівництвом Академії наук СРСР, країни та світовим
ботанічним товариством.
2.4. Діяльність Є.М. Лавренка в контексті функціонування
Всесоюзного ботанічного товариства (1918–1987 рр.)
Для висвітлення діяльності Є.М. Лавренка у Всесоюзному ботанічному
товаристві (ВБТ) та передумов залучення вченого до його складу варто
відтворити картину становлення й розвитку цієї організації. Попередником
Всесоюзного ботанічного товариства було Російське ботанічне товариство
(РБТ), засноване Установчим з’їздом 20–21 грудня 1915 р. в Петрограді. Від
початку і до того часу, поки в 1970-х рр. хвороба не завадила здійснювати
активну діяльність, Є.М. Лавренко брав участь у всіх засіданнях Російського, а
потім Всесоюзного ботанічного товариства [148, с. 1228]. Варто зазначити, що
необхідність об’єднання ботанічних організацій і установ в Російській імперії
постала наприкінці XIX–початку XX ст. На той час в країні існували
Ботанічний сад (заснований в 1714 р. у Петербурзі за указом Петра I як
Аптекарський город, а в 1823 р. реорганізований в Ботанічний сад), Лісове