Упрощенная HTML-версия
91
він міг читати актуальні роботи, диктувати тексти, зокрема були записані його
спогади про деякі етапи свого життя. Свою велику за обсягом та унікальну
бібліотеку вчений передав Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного АН УРСР.
У 1980 р. вийшов фундаментальний новий опис рослинності Східної Європи –
монографія «Растительность европейской части СССР», де Є.М. Лавренко був
редактором, а також автором низки розділів. В останні роки життя він написав
кілька статей, редагував роботи з МНР про пустельно-степові, лісостепі і
степові стаціонари та завершив разом зі своїми учнями монографію «Степи
Евразии», що вийшла у світ після смерті Є.М. Лавренка [77, с. 136].
Варто відзначити, що крім відданості науці, вчений чудово знав
літературу, музику, театр, захоплювався живописом, зокрема графікою. У
1984 р. Є.М. Лавренко за рекомендаціями співробітників Російського музею
прийняв рішення про передачу своєї великої (понад 3 тис. од.) колекції графіки
і рідкісних книжкових видань в Омський музей образотворчого мистецтва імені
М.О. Врубеля. Майже 6 років здійснювалася робота з оформлення і перевезення
художнього зібрання з Ленінграда до Омська. Перші придбання в колекцію
датуються 20-ми роками минулого століття і учений присвятив цій справі
наступні 60 років свого життя. Він не лише збирав твори мистецтва, а й вивчав
їх професійно, на звороті гравюр робив помітки, що стосувалися посилань на
літературні джерела, аналогії і відтворення, історію зберігання, що тепер
становить цінну інформацію. У колекції Є.М. Лавренка знайшли відображення
його професійні інтереси, тому найбільшим її розділом є пейзажна графіка,
зокрема офорти І.І. Шишкіна. У зібранні, що має велику історичну цінність,
відображено всі етапи розвитку російської графіки ХVІІІ–ХХ ст., представлено
рідкісні зразки зарубіжного мистецтва, зокрема японського художника кінця
ХІХ ст. Маесави. Серед розділів колекції – російський графічний портрет
ХVІІІ–початку ХХ ст., театральна графіка початку ХХ ст. (твори О.М. Бенуа,
О.Я. Головіна, М.В. Добужинського, Б.М. Кустодієва), радянський плакат
1930–1980-х рр. Крім того, в бібліотеці ученого зберігалися рідкісні словники з
мистецтва, довідники, каталоги, книги, ілюстровані кращими художниками