Упрощенная HTML-версия
70
покладено початок наукової роботи. У XVIII ст. Аптекарський город
іменувався також Медичним садом. Наприкінці XVIII ст. перейшов у відання
Медико-хірургічної академії (нині – Військово-Медична академія імені
С.М. Кірова), де став її Ботанічним садом. У 1823 р. за пропозицією видатного
державного діяча князя В.П. Кочубея його було реорганізовано в
Імператорський ботанічний сад, який бурхливо розвивався і незабаром став
однією з провідних ботанічних установ Європи і світу. У 1913 р. в
ознаменування 200-річчя від дня заснування Імператорського ботанічного саду
йому було присвоєно ім’я Петра Великого. Після Жовтневої революції, в
1918 р. установу перейменовано в Головний ботанічний сад РРФСР, з 1925 р –
Головний ботанічний сад СРСР, а в 1930 р. передано у відання Академії наук
СРСР. Іншим попередником інституту є ботанічні колекції Кунсткамери,
створеної в 1714 р. Упродовж XVIII ст. в Кунстакамеру, а потім в Академію
наук надходило багато ботанічних зразків, у тому числі матеріали численних
«академічних експедицій», які досліджували тоді ще майже незайману
людиною природу Азійської Росії. У 1823 р. ці колекції було виділено в окреме
зберігання, чим покладено початок Ботанічному музею Імператорської академії
наук. Таким чином, у XIX – першій третині XX ст. в Петербурзі–Ленінграді
існували дві ботанічні установи: Ботанічний сад (на Аптекарському острові) і
Ботанічний музей (на Василівському острові). У 1931 р. вони були об’єднані в
Ботанічний інститут Академії наук СРСР, який став провідною ботанічною
установою країни. У 1940 р. йому було присвоєно ім’я видатного вітчизняного
ботаніка В.Л. Комарова [133].
У 1935 р. Президія АН СРСР присудила Є.М. Лавренку вчений ступінь
доктора біологічних наук без захисту дисертації [88, арк. 24–25]. У відгуку на
наукові роботи Є.М. Лавренка академік В.М. Сукачов назвав його великим
знавцем української рослинності, відмічав цінність праць з вивчення степів
України, характеризував роботи як ретельно виконані, з глибоким аналізом
досліджуваного матеріалу і поглибленим знанням літератури [88, арк. 32]. Від
1938 р. вчений займав посаду завідувача відділу геоботаніки Ботанічного