Упрощенная HTML-версия
68
Разом із тим Є.М. Лавренко займався громадською діяльністю: у 1928–
1929 рр. був головою правління каси взаємодопомоги УІПБ, у 1929–1930 рр. –
членом бюро Українського оргкомітету міжнародного з’їзду ґрунтознавців, з
1930 р. – секретарем болотяної комісії Міжнародної асоціації ґрунтознавців
(Москва), у 1933–1934 рр. – заступник голови оргкомітету Харківської місцевої
секції Міжнародної асоціації ґрунтознавців. Він співпрацював і товаришував з
багатьма відомими вченими, про яких згодом написав спогади. Тісні стосунки
склалися з київськими дослідниками: геоботаніком Ю.Д. Клеоповим (1902–
1942), ліхенологом, членом-кореспондентом АН УРСР А.М. Окснером (1898–
1973), бріологом, членом-кореспондентом АН УРСР А.С. Лазаренком (1901–
1979), болотознавцем, директором Інституту ботаніки АН УРСР академіком
Д.К. Зеровим (1895–1971), докторську дисертацію якого опонував [79, с. 147–
150].
Однак наслідки голоду 1932–1933 рр., що набули певного політичного
підтексту і прямі звинувачення влади про провину керівництва ВУАСГН та
підпорядкованих їй науково-дослідних установ, дали поштовх для так званої
чистки, яку проводилу органи НКВС з приводу виявлення «прихованих
ворогів», під яку потрапили такі ґрунтознавці як О.Н. Соколовський,
Г.С. Гринь, О.М. Грінченко та ін. Дослідник історії аграрної науки
В.А. Вергунов вважає, що саме причини, пов’язані з «махівщиною» та
агроінвентаризацією, спонукали обох учених – Д.Г. Віленського і
Є.М. Лавренка, продовжити роботу в наукових установах РСФРС [57, с. 294]. В
архіві Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
зберігається заява Є.М. Лавренка, датована 15 лютого 1935 р. на ім’я декана
біологічного факультету цього навчального закладу з проханням звільнити його
від обов’язків професора з курсу геоботаніки і географії рослин у зв’язку з
переїздом до Ленінграда на постійну роботу [95, арк. 6].
Звичайно, переїзд Є.М. Лавренка врятував його від можливих
неприємностей 1935–1938 рр., коли українська інтелігенція зазнала масових
репресій. Хоча Є.М. Лавренко мав популярність серед студентів, але був